25 листопада у ЗМІ з’явилася інформація про звернення топ менеджера ПриватБанку Максима Шевченка до Голови Наглядової ради Шерон Іскі щодо лобіювання інтересів колишніх власників високопосадовцями банку: заступником Голови Правління Лебеденцем Ігорем Анатолійовичем, членом правління Чернишовою Ларисою Петрівною, Керівником Служби Безпеки Болотиним Сергієм. Нам вдалося зв’язатися з Керівником напряму Credit Collection АТ КБ “Приватбанк” Максимом Шевченком і поставити кілька запитань.
— Минуло вже три тижні з моменту вашого звернення до Голови Наглядової Ради, як зреагувало вище керівництво банку?
— Публікація була 25.10.2021, а через два дні 27.10.2021 Герхард Бьош Голова Правління банку підписав наказ про проведення службового розслідування щодо мене та працівників за дії здійснені згідно з прямими функціональними обов’язками при стягненні заборгованості. Тим самим, на мою думку, підтвердили інформацію, викладену мною. Свого роду “службове переслідування”, ініціював Лебеденець Ігор - член правління, основний фігурант у моєму зверненні. Виходить, що Голова Наглядової ради Шерон Іскі вкотре проігнорувала інформацію про дії проти інтересів банку та схвалила переслідування.
— Ви кажете, що Глава Наглядової ради вкотре проігнорувала інформацію про дії проти інтересів банку. Чи були ще звернення?
— Так, Голові Наглядової ради та Голові правління відомо про численні факти корупції та інші правопорушення у банку, що відбулися не без відома членів правління банку. У різних правоохоронних органах порушено кримінальні справи, десятки співробітників, які повідомили у різний час про корупцію, мають статус “викривач” згідно із Законом України “Про запобігання корупції”, але не за одним із звернень, у якому фігурують члени правління ПриватБанку або керівники наближені до них, Наглядовою радою не призначалося службове розслідування, тобто ігнорування сигналів.
— Ви можете навести конкретні приклади?
— Звичайно можу, багатьом співробітникам банку відомо про результати у 2020 році внутрішнього аудиту в Службі
Безпека банку з питань взаємодії з охоронними компаніями. Відповідальним за взаємодію є Керівник Служби Болотін Сергій, який перебуває у підпорядкуванні скандально відомого члена правління Лебеденця Ігоря. Так ось, у цьому висновку аудитори банку виявили 15 епізодів перевищення службових повноважень, що призвело до розтрат коштів банку. Після надання аудиторського звіту Наглядовій раді, Керівник служби внутрішнього аудиту, який затвердив документ, звільнився, нібито за власним бажанням, за матеріалами аудиту порушено кримінальну справу, звернення від Профспілки до Голови Наглядової ради з проханням прокоментувати цю ситуацію було проігноровано. Від себе можу додати, що витрати на охоронні компанії з націоналізації зросли на 400 відсотків! Сума щорічних видатків дорівнює бюджету невеликого міста. І це на тлі зменшення кількості відділень, якщо раніше у кожному регіоні філії працювали з місцевими охоронними компаніями, то зараз їх лише дві. У відкритому доступі є публікація від 2017 року під назвою “Охоронне Болото Приватбанку” у ній навіть розміщено документ із підписами Директорів філій щодо економічної недоцільності укладання договорів. Як кажуть у банку, звільнення Керівника внутрішнього аудиту пролобіював Лебеденець Ігор через “своїх друзів” членів спостережної ради Шевальова Артема, Сульжика Романа.
Щодо інших порушень хочеться відзначити кількість судових суперечок, пов’язаних з незаконними звільненнями працівників, ПриватБанк - явний лідер із незаконних звільнень. Буквально недавно ву ЗМІ був приклад безпрецедентного нелюдського ставлення до співробітниці банку, яка визнала своє звільнення незаконним, за наказом Герхарда Бьоша співробітницю щодня зобов’язали перебувати на робочому місці в той час, як її колеги працюють віддалено у зв’язку з пандемією, їй не відновили функціональні обов’язки, коли у дитячому садку виявили коронавірус Герхард Бьош не дозволив працювати віддалено, при виявленні ковіда у дитини Герхард Бьош не задовольнив заяву на законну відпустку з догляду за дитиною, співробітниця була змушена відвідувати робоче місце з хворою дитиною. 20 000 колектив ПриватБанку з нетерпінням чекає на реакцію на звернення Профспілки за цим фактом до Кабінету міністрів України, до НБУ, до Голови Наглядової ради. Усередині банку не було жодного розгляду, навпаки, у деяких співробітників стоїть завдання обґрунтувати непричетність Голови Правління Приватбанку до цього факту. Повторюся, це непоодинокий приклад.
— Ваші коментарі важко порівняти з інформацією про успішну прибуткову діяльність банку.
— Так, банк прибутковий, але це не заслуга нинішнього керівництва з наступних причин: після націоналізації нічого не змінилося, клієнти залишилися ті ж самі, покриття відділеннями, терміналами, банкоматами не зменшилося. Впроваджені інновації за 5 років можна перерахувати на пальцях. Частка ринку ПриватБанку дозволяє довго не помічати конкурентів. Але головний маркер сьогоднішнього ПриватБанку — це його клієнти та його співробітники. Про атмосферу серед співробітників вам уже розповів на прикладі, про ставлення клієнтів до банку - інформації у вільному доступі достатньо.
— Як на вашу думку змінити ситуацію? Адже це зрештою може позначитися негативно на діяльності банку?
— Так, поточна ситуація явно не на користь банку, зрештою, це може вплинути на його вартість. Деякі рішення керівництва банку, ініційовані вказаними мною членами правління, спрямовані на зменшення прибутку, приблизно публічний продаж проблемного портфеля банку 25.10.2021 обсягом 750 млн гривень за 18 млн грн, і вже новий кредитор розсилає листи позичальникам з проханням погасити 60% заборгованості, тобто банк отримав 18 млн, а компанія збирається отримати 450 млн грн. На кінець року, якщо я не помиляюся, виставили вже 180 000 проблемних клієнтів на продаж. Як відреагує така кількість громадян України, коли зіткнеться з новим кредитором невідомо, банк стягував заборгованість за законом, як стягуватиме колекторська компанія?
Для державного банку це неприпустимо, є всі можливості врегулювати заборгованість.
Потенційний інвестор обов’язково зверне увагу на сотні, а то й на тисячі трудових суперечок, відкритий судовий процес, що підтверджує факт ухилення банком від підписання колективного договору з профспілкою, а також на наявність відкритих процесів за можливими фактами корупції.
Власнику банку - державі в особі Кабінету Міністрів необхідно терміново втрутитися в ситуацію та оновити склад Правління та Наглядової ради.