“Зараз на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроект № 7466, який може змінити ситуацію із виплатою роялті у музичній сфері. Документ вже пройшов перше читання і був направлений на доопрацювання. Вже після цього з’явився другий варіант цього законопроекту під цим же номером, який кардинально відрізняється, від того, який розглядався у першому читанні. Думаю, що через два тижні якийсь із цих варіантів все ж буде винесений на голосування. Він може бути як дуже хороши, так і таким, що нічого не змінює, або катастрофічним”, — зазначив співрозмовник.
Як пояснив він, якщо говорити про роялті за таким видом прав як публічне виконання (тобто все, що виконується у кафе, барах, ресторанах, на концертах, у супермаркетах, фонова музика), яке є основним видом прав у всьому світі, з якого збирається роялті, то на всю Україну виплачується з усіх організацій близько 75 млн гривень на рік (близько 2 млн євро). При цьому, наприклад, у Польщі виплачується 90 млн євро на рік, в Угорщині — 50 млн євро на рік, Франції — 1,5 млрд євро, Німеччина (де є одна найбільша організація та кілька менших, на відміну від України, де діє 19 організацій зі збору роялті) минулого року зібрала 1 млрд євро та виплатила близько 950 млн євро.
“Як бачимо, порівняно із сусідніми країнами, ситуація в нас катастрофічна. Обумовлено це тим, що в нас діє величезна кількість організацій колективного управління, які збирають роялті. При цьому 15 із цих організацій накинулись на один вид прав — публічне виконання, нехтуючи іншими видами прав”, — додав представник ОКУ.
Експерт звернув увагу на те, що в Україні користувачі музики (кафе, бари, ресторани тощо) не просто не хочуть платити, вони ще й не знають взагалі, що таке роялті. Вони думають, що можуть ставити музику безкоштовно. За все це, за законом України, треба платити. Крім того, незважаючи на те, що є постанова Кабінету міністрів № 72 про затвердження мінімальних ставок роялті, радіо та телебачення також практично не сплачують роялті за використання музики.
“Для радіо — це страшний сон, вони взагалі не хочуть платити. Система, яка зараз існує дозволяє радіостанціям, які не хочуть платити за вказаними відсотковими ставками, домовитись з якоюсь ОКУ, де працює дві людини, що вони сплачуватимуть цій організації 300 грн у квартал. Весь сектор радіо в Україні за рік платить навіть менше 1 млн гривень. У Німеччині ці цифри сягають близько 200 млн євро (радіо та телебачення). З телебаченням у нас ситуація трохи краща, але не набагато”, — уточнив він.
Співрозмовник агентства наголосив, що основна проблема України у сфері роялті полягає в тому, що в нас нараховується величезна кількість ОКУ (яким дали свідоцтва без врахування можливостей та репутації), які займаються банальним демпінгом, тобто занижують ставки роялті. Більше того, одна справа це те, що українські автори мають отримувати свою частку роялті, інша — що 60-65% становить закордонна музика, яка звучить всюди, а відповідно повинні перераховуватись через ОКУ роялті й іноземним авторам. Із цим взагалі катастрофа.
“Безумовно, одномоментно навести лад у цій сфері не вийде. Ця ситуація має виправлятись поступово. Треба розуміти, що в нас люди бояться роялті, думаючи що його мають платити студенти зі своєї стипендії, чи бабусі зі своєї пенсії. Мова ж іде, насамперед, про великі суб’єкти господарювання і найбільшими порушниками є не пенсіонери, а великий бізнес”, — пояснив спеціаліст.
Представник ОКУ звернув увагу на те, що зараз на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроект № 7466, який може змінити ситуацію у цій сфері.
За його словами, загалом, за останній рік, до ВР було внесено 6 законопроектів, які різними шляхами пропонували вирішити ситуацію. Всі вони сходяться на одному: кількість ОКУ має зменшитись, але мова йде саме про уповноважені, акредитовані організації, котрі мають право збирати за все. (Зараз ситуація така, що ОКУ мають право збирати за абсолютно всіх авторів. При цьому за законом, вони можуть лишати собі ті роялті, які належать їхнім авторам, інші — передавати до інших організації, які захищають права інших авторів. Проте на практиці цього не відбувається).
Законопроекти пропонують, що має бути по одній організації на один вид прав (публічне виконання — права авторів, суміжні права — права виконавців, виробників фонограм, право слідування — права художників, якими взагалі ніхто не займається, збори за чисті носії — за ввезені на територію України будь-які носії (флешки, диски, папір, тощо), на яких можна записати авторський твір, імпортер має сплачувати певний відсоток роялті). Таким чином, таких організацій (найбільших), має лишитись 5-6 і їхні інтереси не пересікатимуться.
Проте відмінність цих законопроектів у тому, скільки ще таких організацій може існувати, окрім основних 5-6 ОКУ. Є такі пропозиції, що в одному виді прав може бути одна акредитована, і хоч ще 100 неакредитованих, головне, щоб у них був 1-2 автори, за яких вони зможуть збирати роялті.
“Загалом така система, може створити ще більший хаос, ніж є зараз”, — звернув увагу фахівець.
При цьому деякі законопроекти, за його словами, передбачають більш-менш жорсткі умови для користувачів щодо звітів, інші — кажуть що користувач не має ні перед ким звітувати.
“Тому зараз не можна сказати, яка із цих концепцій переможе у Верховній Раді. Законопроект Мінекономрозвитку №7466 фактично є зведенням цих 6 законів, проте в якому вигляді він буде прийнятий остаточно, зараз не зрозуміло. Документ вже пройшов перше читання і був направлений на доопрацювання. Вже після цього з’явився другий варіант цього законопроекту під цим же номером, який кардинально відрізняється, від того, який розглядався у першому читанні. Думаю, що через два тижні якийсь із цих варіантів все ж буде винесений на голосування. Він може бути як дуже хороши, так і таким, що нічого не змінює, або катастрофічним”, — підкреслив представник ОКУ.
Загалом, за словами співрозмовника УНН, є думки, що якщо якось централізувати цю систему, зробити кілька акредитованих організацій, то в Україні можна буде збирати через кілька років 300 млн грн, потім — більше. Зараз по всьому цивілізованому світу спостерігається тенденція до підвищення зборів роялті.
Щодо питання чи допоможе покращення ситуації із виплатою роялті в Україні відмовитись українським авторам та артистам від роботи у Російській Федерації, то, за словами спеціаліста, у авторитетних експертних колах існують думки, що це вирішить проблему. Однак, загалом, як вважає представник ОКУ, це може переконати відмовитись від роботи в РФ лише незначну кількість авторів та артистів, щодо всіх інших — то це питанням моралі.
“Адже людям завжди хотітиметься заробити більше грошей. Це залежить лише від особистих якостей. Наприклад, Анастасія Приходько, втратила величезні кошти, відмовившись виступати на території Росії. Але це її особиста принципова позиція”, — підсумував він.
Нагадаємо, 13 березня Верховна Рада України ухвалила за основу два законопроекти, що посилюють захист інтелектуальної власності.