Передумови російського нападу
Після військових дій 18993 року на територіях Південної Осетії Абхазії, які хотіли від’єднатися від Грузії, перебували російські миротворці. Російська влада, фактично, не приховувала своєї підтримки сепаратистів в Абхазії та Південній Осетії.
Важливим моментом є те, що на саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року Грузія, як і Україна, не отримала ПДЧ для вступу в Альянс. Це рішення заблокували Німеччина та Франція.
Перебіг бойових дій
З перших днів серпня південноосетинські сепаратисти почали активно обстрілювати грузинські села. Грузинським військовим доводилося відкривати вогонь у відповідь.
Кількість збройних конфліктів на лінії зіткнення збільшувалася. 7 серпня тодішній президент Грузії Михайло Саакашвілі оголосив про одностороннє припинення вогню, амністію сепаратистам та автономію Південній Осетії. Але бойовики, а підтримки російських “миротворців” продовжували обстріли. До того ж, стало відомо, що російська армія почала заходити у Південну Осетію через Рокський тунель.
Зважаючи на ситуацію, грузинське командування віддало наказ військам захопити столицю Південної Осетії Цхвінвалі.
8 серпня прем’єр рф путін “засудив” дії Грузії, а президент медвєдєв оголосив про початок, так званої, операції “примус до миру”.
російська авіація почала наносити удари по території Грузії, війська рф, які мали перевагу у живій силі та техніці, просувалися до Тбілісі. Усі грузинській військові кораблі у порту Поті були знищені чорноморським флотом рф.
Окремим фронтом виступили проросійські сепаратисти з Абхазії.
10 та 12 серпня Грузія за посередництва Франції була змушена підписати дві мирні угоди. Вони, в першу чергу передбачала вивід російських військ з території Грузії та міжнародне обговорення питання майбутнього статусу Південної Осетії й Абхазії.
рф одразу визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії. Російські війська тим часом облаштовували блокпости у Грузії, і не збиралися покидати її територію.
Лише після того як тодішній президент Франції Ніколя Саркозі у вересні відвідав Москву, рф поступово почала виводити війська з Грузії. Але у нових домовленостях вже не було жодної мови про міжнародне обговорення долі Південної Осетії та Абхазії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лише повна деокупація України та земель Грузії поверне мир і стабільність в Європу — Зеленський
Втрати Грузії у війні
За офіційними даними Грузії, внаслідок конфлікту загинули і зникли без вісті 179 грузинських військовослужбовців. Поранення отримали 1964 військових і поліцейських.
Реакція України
Українська влада, хоч і не досить впевнено, засудила дії рф. Тодішній президент України Віктор Ющенко разом зі своїми колегами з Литви, Польщі, Естонії та прем’єром Латвії ввечері 12 серпня у Тбілісі виступив під час мітингу.
Прихід проросійських політичних сил до влади у Грузії
На фоні політичного протистояння через поразку у війні, у жовтні 2012 року партія Саакашвілі програла парламентські вибори проросійській партії “Грузинська мрія”.
Це лише поглибило політичний конфлікт. Парламентська більшість внесла зміни до конституції, які перетворили Грузію на парламентську республіку.
З того часу “Грузинська мрія” є партією влади, і проводить курс на покращення відносин з рф. Чинним прем’єром Грузії є Іраклі Гарібашвілі.
Нагадаємо
У Грузії під час акцій протесту через російський круїзний лайнер Astoria Grande, який прибув до порту Батумі з Сочі, поліція затримала десятьох протестувальників. Серед них затриманих була українка.