“Жінки із числа ВПО суттєво більше відчувають брак коштів, ніж чоловіки з числа ВПО, та більше змушені заощаджувати та покладатись на підтримку держави. Зокрема, на харчуванні змушені заощаджувати 27,5% жінок проти 20,7% чоловіків. Для 60,5% жінок щомісячна адресна допомога є основним джерелом доходу проти 53,8% чоловіків”, — йдеться у дослідженні.
Крім того, зазначається, що на жінках із числа ВПО лежить більша відповідальність та додаткове навантаження із забезпечення виховання неповнолітніх дітей. Гендерний розрив становить 14,5%.
Проблема зайнятості також є більш актуальною для жінок ВПО, адже на новому місці не змогла влаштуватись на роботу більша кількість жінок. Гендерний розрив за цим показником становить 10,2% — серед чоловіків з числа ВПО працюють 46,1%, серед жінок — 35,9%.
При цьому жінки частіше за чоловіків звертаються до практично всіх органів влади та місцевого самоврядування, соціального захисту населення, державної міграційної служби та офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини та до правоохоронних органів.
Водночас чоловікам частіше, ніж жінкам, вдавалося відстояти свої права у суді. Гендерний розрив становить 8,1%. Так, 56,6% чоловікам вдалося відстояти права у суді проти 48,5% жінок.
Опитування проводилося на замовлення Уповноваженого ВРУ з прав людини за підтримки проекту ПРООН та Міністерства закордонних справ Данії Українським інститутом соціальних досліджень ім.Олександра Яременка з 27 вересня по 24 жовтня 2017 року у 24 областях України та м. Києві. Всього опитано 2002 респонденти. Стандартні відхилення при достовірних 95% і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 становлять 1,34 — 2,24%. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю.