Деталі
Планку на висоті 2.33 метра взяли сім атлетів, а 2.35 метра — п’ятеро. Тобто для виграшу медалі потрібно було стрибати ще вище.
І три спортсмени впоралися із завданням: катарець Мутаз Баршим, італієць Джанмарко Тамбері та білорус Максім Нєдосєков взяли 2.37 метра. Причому Баршим та Тамбері зробили це з першої спроби, як і кожну попередню висоту.
Австралієць Брендок Старк та представник Республіки Корея Сангхуєк Ву вибули на висоті 2.37 метра — п’яте та четверте місце. Три лідери (уже в статусі медалістів) продовжили змагання на висоті 2.39 метра — ніхто з трьох спроб не зміг взяти висоту. Відповідно, білорус залишився з “бронзою”, а от два лідери мали ідентичні показники.
Для визначення переможця потрібно було проводити перестрибування, організатори підійшли до атлетів. Але ті у відповідь на пропозицію, запитали: “Чи може бути два золота”? На що отримали згоду технічного комітету зі словами: “Теоретично, це можливо”. Баршим та Тамбері — погодилися обидва стати олімпійськими чемпіонами у стрибках у висоту.
Контекст
Лише тричі раніше в історії легкої атлетики на Олімпіадах два спортсмени вигравали “золото”. Це траплялося на Іграх у Лондоні в 1908 році (стрибки з жердиною) та у Стокгольмі в 1912 році (семиборство та десятиборство). За останні 109 років — це уперше трапилася подібна ситуація.