Наводимо повний текст авторської колонки І.Кушніра.
“Авторитарно-демократичний стиль — це концепція управління в одних руках з відголосками демократії. Це не означає, що немає поділу повноважень або делегувань. Вони є, але контроль щоденний, щогодинний і щохвилинний іде по всій вертикалі. Віце-президенти отримують задачу, розбирають з підлеглими варіанти її виконання, після цього я вирішую, що і як потрібно робити.
Незамінних людей немає. Святе місце пустим не буває. Кожен наступний може принести нові ідеї та позитивні зміни, “свіжу кров”. Вимагаю старанності: якщо один не зробив, зробить інший.
Не змушую людей робити щось проти їх волі. Кому не подобається — вільний, з речами на вихід. Але залишаю за собою право звільняти або карати, якщо їх дії не дають потрібного результату. Це і є мій стиль управління. Такий підхід дозволяє не згинатися: я знаю хто, що і як робить, а, значить, передбачаю результат. Саме він є кінцевою метою роботи всього колективу!
Готовий слухати, якщо протилежна точка зору обґрунтована. Людина повинна нести відповідальність за все сказане. Якщо її немає, відбувається казна що. Кожен підлеглий знає: настане момент, коли я запитаю.
Кожен повинен займатися своєю справою. Потрібно не боятися, а вчитися. Прекрасно розумію, що не всі завдання можна виконати миттєво. Але розраховую на те, що співробітники вчитимуться вирішувати завдання, які, на їхню думку, їм не під силу. Тільки у цьому випадку людина росте і є прогрес. Якщо легко, значить, ти зупинився. Той, хто робить менше, ніж може, зупиняється.
Я без вагань можу відкликати людину з відпустки або її туди не пустити. Трапляється це вкрай рідко, але якщо трапляється, значить, вона не зробила всього, що мала зробити.
Кажуть, авторитаризм це влада, що не визнає свободи. Не згоден. Для мене немає різниці: на роботі людина, чи десь гуляє.
Головне, щоб вона давала результат. І була на зв’язку, цілодобово.
У співробітниках є важливим тільки одне — наскільки добре вони виконують свою справу. Натомість отримують заохочення. Звичайна капіталістична практика.
Ствердження, що гроші — зло, саме помилкове в світі! Це мотивація, інструмент, можливості. Не розумію роботу заради роботи. В першу чергу робота — це гроші. У кожного своє розуміння, для чого вони йому потрібні, чого він хоче.
Найцінніше, що може дати людина — це ідея, новий погляд.
Людям властиво “сідати на голову”, я цього не терплю і всіляко припиняю. Чим більше людина собі дозволяє, тим більш непередбачуваними і безконтрольними стають її дії. Це може мати наслідки для всіх.
У мене в підпорядкуванні є люди, з якими не тільки працюємо, але й відпочиваємо. Існує негласна домовленість: переступаючи поріг робочих кабінетів, забуваємо про те, що було вчора. Ніякого панібратства!
Я знаю, що деякі речі мені недоговорюють. Якщо співробітники можуть вирішити проблему самостійно в короткі терміни, значить це хороші співробітники. Але якщо мовчать і нічого не роблять, по голові не погладжу.
Авторитарно-демократичний стиль управління дозволяє мені довіряти своїм підлеглим і давати їм можливість розвиватися, показувати свої можливості. Це ключове. Відповідальність, старанність, готовність працювати якісно. Як в одній книзі: коли на тебе навалилося з усіх сторін і стояти більше немає сил, єдиний вихід — розправити плечі. Їх робота — це моя можливість розправити плечі, коли це необхідно. Вказую шлях, але веде мене саме команда. Приказка “була б шия, ярмо знайдеться” в команді вітається і заохочується", — написав він.
Нагадаємо, за версією журналу Фокус І.Кушнір входить до числа найкращих топ-менеджерів України.