“Проблемним стане питання використання іноземних імен та прізвищ, інших власних назв, які за своїм звучанням можуть підпадати під українські нецензурні слова та за вживання яких законопроектом передбачається відповідальність”, — зазначили в ГНЕУ.
При цьому в установі також звернули увагу на те, що при затвердженні урядом переліку слів та виразів ненормативної (неприпустимої) лайки необхідно буде опублікувати в офіційному документі відповідні слова та вирази і розмістити їх на офіційному сайті. Як підкреслили в ГНЕУ, доступ до таких документів та сайту буде вільним, тож знайомитися із ним зможуть, у тому числі неповнолітні.
“Такими діями держава пасивно спонукатиме суспільство (в тому числі дітей, молодь) до вивчення ненормативної лексики, що не сприятиме захисту культури мови від ненормативної лексики та вихованню молоді. Крім того, опублікування такого списку Кабінетом Міністрів України в засобах масової інформації автоматично підпадатиме під дію ст. 173 КУпАП (у редакції законопроекту)”, — наголосили в установі.
При цьому в ГНЕУ порекомендували відхилити законопроект за результатами розгляду в першому читанні.
Згідно з текстом науково-експертного висновку, допустимість вживання ненормативної лексики приватними особами (навіть якщо йдеться про їх публічні висловлювання) наразі є морально-етичним, а не правовим питанням. Оскільки усне вживання такої лексики іноді може бути зумовлено надзвичайними обставинами, стресом, важким психічним станом особи тощо, то притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності за будь-який випадок її публічного застосування не є “вдалою ідеєю”.
На думку Головного управління, проблема використання “нецензурної лайки” повинна в основному регулюватися моральними нормами, а норми права мають стосуватись лише тих випадків, коли таке використання порушує громадський порядок.
Нагадаємо, до Верховної Ради у вівторок було внесено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України про дематюкацію мови.