Дії "Національних дружин" в Україні більш схожі на "показуху", і скоріш за все це є політичний проект. Про це кореспонденту УНН заявив народний депутат України, голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Юрій Береза.
"Те, що ми бачили в Кременчуці (бійка представників "Національної дружини" з Нацполіцією – ред.) - це ганебно. Ніхто не має права на використання зброї і сили, окрім держави. Якщо ми будемо гратися з такими явищами, то читайте історію – 1934 рік, Німеччина і до чого це приводить. Я думаю, що в діях "Національних дружин" є багато показухи – це, мабуть, більше політичний проект", - припустив Ю.Береза.
Він додав, що найкращим варіантом для цих "Національних дружин" стане робота в правоохоронних органах, і "наводили порядок в погонах, а не в складі якихось громадських організацій".
"У складі поліції та під її керівництвом - я допускаю, все інше - я не допускаю. Це справа Нацполіції, СБУ та прокуратури", - резюмував Ю.Береза.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луценко вважає, що громадські формування з охорони порядку мають діяти виключно у складі поліцейських патрулів
Зі свого боку, народний депутат України від фракції "Опозиційний блок" Вадим Новинський додав, що існування будь-яких альтернативних мілітаристичних дружин суперечить існуючому законодавству. "Це явне порушення закону – є законодавство, яке регламентує діяльність правоохоронних органів на території України. Він також регламентує використання Нацгвардії, СБУ та Генпрокуратури – і там нічого не сказано про "Національні дружини". Я вважаю, що в питання безпеки на вулицях потрібно діяти виключно у рамках закону. Все інше - це порушення закону", - підкреслив В.Новинський.
У той же час народний депутат України Андрій Білецький, якого, до речі, за неофіційною інформацією, вважають ледь не "хрещеним батьком" "дружин", вважає, що поява "Національних дружин" є відповіддю на сьогоднішні виклики, які стоять перед Україною.
"Національні дружини" не можуть бути політичним проектом – це проект громадського активізму, який має справді деякі силові функції, але це нормально з 2014 року в нашій країні. Ми мали добровольчий рух, майданівський рух – це нікого не дивувало. Об’єднання активістів було відповіддю на тодішні ключові виклики суспільства. Зараз одним з ключових викликів є внутрішня ситуація, в тому числі криміногенна. Ми маємо відверту дію російських диверсантів, можливу агресію всередині України, а у нас не створюється жодної територіальної оборони, а створюється профанація. Тому відповіддю на це було створення громадського об’єднання", - резюмував А.Білецький.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аваков заявив, що парамілітарних утворень в Україні бути не може
Водночас юристи пояснюють – в Україні відсутній закон щодо створення та функціонування воєнізованих формувань, які не є частиною державної системи.
На сьогоднішній день діяльність будь-яких мілітаризованих об’єднань на території України є незаконною.
"Діяльність так званих "Національних дружин" на території України на сьогоднішній день є незаконною. У нас немає закону про створення таких воєнізованих формувань. Якщо вони чинять правопорушення, то їх діяльність підпадає під кримінальну чи адміністративну відповідальність. І ніяких пом’якшувальних обставин у цьому разі немає", - прояснив ситуацію правозахисник Віктор Чевгуз.
Він додав, що "Національні дружини" не мають права на будь-які самостійні затримання громадян, у рамках своєї діяльності.
"Вони намагаються собі привласнити такі повноваження – це можливо тільки при наявності правоохоронців. Тобто, вони можуть тільки допомагати поліції здійснювати охорону громадського порядку і разом з правоохоронними органами когось затримувати", - резюмував юрист.
Тим часом по Україні у 18 областях діє близько тисячі членів "Національних дружин".
Вони заявляють про те, що патрулюватимуть вулиці, зупинятимуть роботи незаконних гральних закладів, боротимуться з продажем алкогольного фальсифікату та всіляко сприятимуть встановленню "українського порядку". Водночас скептики заявляють, що "дружини" створені для вчинення силового тиску на опонентів, а можливо навіть для реалізації силової зміни влади.