Кубіккі повідомив, що йому відомо як мінімум про три компанії, які “збанкрутували через санкції, оскільки робили ставку на бізнес у Росії”. За його словами, обмежувальні заходи не можуть зупинити таку країну, як РФ. “Що ми зараз потребуємо — знову відкрити канали для діалогу”, — вважає він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США запропонували “звернути увагу” на Чайку та Усманова в доповіді щодо санкцій
Як і лідер ВДП Крістіан Лінднер, Кубіккі переконаний, що проблему навколо Криму, “слід заморозити, тобто спочатку відкласти, і поговорити з РФ про спільні інтереси”. У той же час анексія Криму РФ є, на його думку, “порушенням міжнародного права”.
У свою чергу Гауланд нагадав, що АДГ “із самого початку виступала проти цих санкцій”. “Чи було те, що сталося в Криму, порушенням міжнародного права чи ні, про це ходить багато суперечок, — зауважив політик. — Ми вважаємо це наслідком помилкової політики, яка проводилася після 1989 року”.
Він вказав на те, що Захід не залучив РФ до “побудови нового світопорядку, але розглядав її як супротивника”. “Це призвело до того, що Росія повернулася до того, що вона завжди робила — стала проводити політику, властиву світовій державі”, — заявив співголова АДГ. На його думку, “в інтересах Німеччини мати партнерські відносини з РФ”. “АДГ виступає за це”, — сказав Гауланд.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У МЗС Австрії вважають, що санкції ЄС проти Росії не спрацювали
Нагадаємо, у 2014 році Євросоюз ввів санкції відносно РФ у зв’язку з подіями в Україні та анексією Криму, неодноразово розширюючи та продовжуючи їх. Були припинені переговори щодо безвізового режиму та нову базову угоду про співпрацю, введена заборона на в’їзд до країн ЄС для посадових осіб РФ і заморожені їхні активи, введені обмежувальні заходи торгового, фінансового та військового характеру. Всього в санкційні списки потрапили 151 чоловік і 37 юридичних осіб. Секторальні санкції діють щодо 20 російських фінансових, нафтовидобувних і оборонних структур.