Цитата
У заяві Османі йдеться, що Косово “рішуче налаштований боротися проти зловмисного впливу (Росії) і її пособникам у регіоні, які прагнуть підірвати наші досягнення, а також досягнення США, НАТО і (Європейського союзу)”.
“З цієї причини ми будемо продовжувати тісно співпрацювати з нашими американськими та європейськими союзниками, щоб не дозволити Косово і нашому регіону стати жертвою дестабілізуючих амбіцій Російської Федерації”, — йдеться в заяві президентки.
Деталі
Наразі достеменно невідомо, що за дії російських дипломатів призвели до їх видворення.
Контекст
Росія відкрила бюро зв’язку в Косові в 2005 році — за три роки до того, як Косово проголосило незалежність від Сербії. Сербія та її близький союзник Росія не визнали незалежність Косова.
Україна також не визнає незалежність країни, проте США та низка країн заходу — навпаки, вважають проголошену в 2008 році незалежність республіки — легітимною.
Заворушення в Косово
Черговий конфлікт між владою частково визнаного Косово і сербами, що проживають в його північній частині, розпочався 20 вересня, коли влада розпорядилася не пропускати на косовську територію автомобілі з сербськими номерами. За новими правилами всі власники таких автомобілів повинні при в’їзді в Косово ставити тимчасові косовські номера, діючі два місяці, при цьому сплативши мито в п’ять євро.
Влада Косово пояснила свої дії принципом взаємності — Сербія, яка не визнає незалежність Косово, не визнає і автомобільні номери, видані косовською владою, тому для в’їзду до Сербії з 2008 року автовласники з Косово повинні отримувати тимчасові номери на два місяці і платити за це мито.
У відповідь на нові правила етнічні серби, що проживають в північній частині Косова, влаштували акцію протесту, заблокувавши вантажівками два головних прикордонних переходи на кордоні Косово і Сербії — Ярині і Брняк. Влада стягнула в регіон підрозділи спецназу і спробувала розігнати протестуючих сльозогінним газом, проте цього зробити не вдалося, і акція триває до сих пір. 22 вересня прем’єр-міністр Косово Альбін Курті запропонував Сербії на взаємній основі визнати автомобільні номери, проте відповіді не послідувало.
Обидві сторони почали звинувачувати один одного в ескалації конфлікту. 23 вересня сербські ЗМІ написали, що косовські поліцейські біля одного з КПП побили трьох сербів (влада Косова інцидент заперечувала), після чого війська Сербії були приведені в повну бойову готовність. 25 вересня винищувачі ВПС Сербії провели патрулювання на кордоні з Косово. У той же день влада Косова заявила, що невідомі підпалили неподалік від кордону два відділення міністерства внутрішніх справ, наголосивши, що ці епізоди “показують, що б відбувалося на прикордонних пунктах, якщо щоб там не чергував спецназ”.
ЄС і НАТО зажадали від Косова вивести спецназ, а від сербів — зняти блокаду кордону. Увечері 26 вересня вже сама Сербія виступила з вимогами до НАТО — президент країни Олександр Вучич заявив, що Белград чекає втручання альянсу протягом 24 годин, заявивши, що “якщо НАТО не відреагує, відреагує Сербія”. Втім, він обмовився, що “реакція” Белграда можлива, тільки якщо в Косові почнуться погроми сербського населення. Через кілька годин після цього на прикордонному пункті Ярині були помічені військовослужбовці KFOR. У супутній заяві організації підкреслювалося, що вона “уважно стежить за безпекою в Косові” і “збільшить кількість регулярних патрулів”.