Попри те, що за оцінками експертів, дії влади сприяли зменшенню частки сірого експорту зернових – з 30% до 18% - спритні ділки не полишають спроб обдурити державу та заробити більше, вдаючись до різноманітних протиправних схем. УНН стало відомо про колишнього працівника фіскальної служби, а нині засновника адвокатського об’єднання, який створив розгалужену мережу фіктивних компаній, що перепродували зернові, ухилячись від податків.
Йдеться про колишнього керівника управління Державної фіскальної служби Сергія Недоренка, який на даний час є співзасновником адвокатського об’єднання "Імперіум". У період 2018-2021 років він працював начальником управління оперативного реагування Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України, а після звільнення організував цілу схему експорту сільськогосподарської продукції без сплати податків. Судові документи свідчать, що в схемі задіяно понад три десятки компаній.
Маючи непоганий досвід та звʼязки, Недоренко створив і придбав підприємства з ознаками "фіктивності", що дозволило йому організувати механізм експорту зерна, яке купувалося у фермерів за готівку.
Для забезпечення безперешкодного митного оформлення на Чернівецькій митниці він залучив заступника начальника митниці Євстафія Майтапова, з який працював його під керівництвом у ДФС. Діючи спільно вони створили для підконтрольних підприємств можливість вивозити зерно без належної сплати податків.
Протягом 2024 року через цю схему було вивезено сільськогосподарську продукцію на суму 1,055 мільярда гривень, зокрема компаніями ФГ "АГРО-ПАМП", ТОВ "ФГ ЛЮКС АГРОТЕХ", ТОВ "АГРОСІД ЛАЙФ" та іншими. Загальна вага експортованої продукції становила понад 110 тисяч тонн на суму понад мільярд гривень.
Примітно, що деякі з цих компаній були створені не більше 2-3 місяців тому, але вже змінювали керівників і назви.
Розслідує оборутку Бюро економічної безпеки. Наразі вже виявлено, що зерно фіктивні фірми з України експортували компаніям з Румунії, ОАЕ, Болгарії, Туреччини, Польщі та інших країн. Компанії, задіяні в схемі, не реєстрували податкові накладні, які б підтверджували факт придбання товарів та послуг, у них також відсутні працівники та засоби для ведення відповідної діяльності.
Цей приклад наочно демонструє, що значний попит на українське зерно на міжнародних ринках привертає увагу не лише відповідальних гравців, але й тих, хто намагається обійти податкове законодавство. Деякі експортери продовжують вишукувати способи вивозити продукцію, використовуючи непрозорі схеми та не сплачуючи податки, щоб максимізувати прибуток. Для цього можуть використовуватися різні тактики, як-от оформлення фіктивних компаній, які формально здійснюють операції, але фактично існують лише на папері. Іноді зерно продається за межами України через посередників або за заниженими цінами, що знижує оподатковувану базу.
Ці дії не лише шкодять державному бюджету, а й порушують баланс ринку, створюючи конкурентні переваги для тих, хто ухиляється від сплати податків. Вони ставлять під ризик стабільний розвиток аграрного сектору, створюючи тиск на чесних експортерів, які сплачують податки та дотримуються правил. У результаті бюджет недоотримує значні кошти, які могли б бути спрямовані на розвиток інфраструктури та підтримку сільськогосподарських виробників.