“Ми зробимо це, і нас не зупинять ні США, ні будь-хто інший, так як ми вважаємо, що Дейтонскі угоди знищені, перш за все, втручанням зовнішнього фактору”, — заявив Додік. За його словами, у Республіки Сербської є два шляхи: або вихід з БіГ, або тихе знищення в її складі.
“Боснія і Герцеговина — погане місце, місце несвободи для сербів і Республіки Сербської. Якщо не буде угоди, що іноземці залишать Конституційний суд, тоді немає і Боснії і Герцеговини. Запам’ятайте це”, — підкреслив він.
Раніше політики з Республіки Сербської заявили, що припиняють роботу на республіканському рівні. Таке рішення було прийнято після того, як Конституційний суд Боснії і Герцеговини передав регулювання володіння сільськогосподарськими землями в Республіці Сербській у відання не сербської влади, а інститутів влади Боснії і Герцеговини. У Баня-Луці, столиці Республіки Сербської, назвали такі дії “державним переворотом”. У зв’язку з цим сербські депутати на екстреній нараді прийняли рішення домагатися нового закону про Конституційний суд і вимагати скорочення впливу іноземців в цьому інституті (зараз троє з дев’яти суддів КС — іноземці).
Сербський член Президії БіГ Мілорад Додік назвав дії суду атакою на Дейтонську угоду і “перетинанням червоної межі”. На його думку, КС являє собою “післявоєнний загін боснійських мусульман, які намагаються домогтися того, що не змогли отримати під час війни”. Він нагадав, що раніше сербам нав’язувалися несправедливі рішення про гімн, герб і державне свято Республіки Сербської, і пообіцяв, що серби будуть боротися за свої права, гарантовані їм Конституцією.
Довідка: згідно з конституцією, запропонованою в Загальній рамковій угоді про мир у Боснії та Герцеговині (Дейтонська угода), підписаній 14 грудня 1995 у Парижі, держава Боснія і Герцеговина складається з двох утворень (ентитетів): мусульмано-хорватської Федерації Боснії і Герцеговини (51% території) та Республіки Сербської (49% території країни), а також округу Брчко. Державний устрій БіГ — один з найскладніших у світі. В системі управління пропорційно представлені три основних народи: бошняки (слов’яни, що прийняли іслам), серби (православні) і хорвати (католики).
Варто також зазначити, ще восени 2018 року глава Республіки Сербської заявляв, що підніме питання визнання Боснією і Герцеговиною анексованного українського Криму частиною РФ.
Восени 2019 року Україна заявила протест через заяву члена президії Боснії і Герцеговини Мілорада Додіка про Крим. Згодом, Боснія відреагувала на ноту МЗС України.