ФГВФО визнав договір вкладника банку нікчемним на одному лише своєму припущенні, не надавши при цьому жодних об’єктивних доказів.
“Суд критично оцінює твердження відповідача (ФГВФО — ред.) про те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов’язків та створення правових наслідків, що обумовлюються цим правочином, оскільки воно ґрунтується виключно на припущеннях відповідача щодо характеру діяльності позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ „УПБ“, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність відповідача суперечить приписам чинного законодавства та є протиправною”, — йдеться у постанові суду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ФГВФО не зможе стягувати заборгованість з позичальників банку “Михайлівський” — експертиза
Крім того, суд наголосив, що уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних, однак дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов’язком встановити перед прийняттям рішення обставин, з якими закон пов’язує нікчемність правочину. Тобто, саме по собі твердження про нікчемність правочину є недостатнім для визнання його таким, оскільки у цьому випадку воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Нагадаємо, ФГВФО за таким же принципом, на підставі власного твердження, двічі визнав нікчемним договір факторингу між банком “Михайлівський” та фінансовою компанією “Плеяда”, в рамках якого кредитний портфель банку був відступлений фінкомпанії. ФГВФЛ визнав договір нікчемним майже за всіма пунктами ч.3 ст.38 Закону про гарантування вкладів, незважаючи на те, що деякі з них є взаємовиключними і не можуть застосовуватися одночасно.
Наразі тривають судові процеси, в яких ФК “Плеяда” наполягає на дійсності цих договорів. В одній із судових справ з цього приводу Вищий адміністративний суд вже прийняв рішення на користь фінкомпанії.