“А ще — 400 тис. робочих місць. А ще ж є енергетичний напрямок, переробка промислових відходів та інше”, — додав експерт.
Втім через відсутність законодавчої бази українці не мають ніякого зиску від переробки вторсировини, додав Косоуров.
“Відходи та все, що з ними пов’язано (від утворення до переробки/утилізації/захоронення та іншого) має бути врегульовано законодавчо та реалізовано державним управлінням — факт. Дуже, ну дуже хочеться вірити, що позитивний результат буде досягнуто.
Неможливо далі жити, утворюючи нові й нові полігони, які отруюють наше довкілля! Неможливо закопувати в землю потенційну сировину! Неможливо захоронювати відходи в лісі чи водоймі!”, — вважає він.
У ВР наявність проблеми визнають. Шляхи її вирішення — шукають.
“Зараз в Україні переробляється лише 3% твердих побутових відходів. Згідно з Національною стратегією управління відходами, розробленою, як зазначено у доповідях, на зразок чинних моделей в країнах ЄС, до 2030 року має бути перероблено або повторно використано близько 70% відходів”, — заявили депутати профільного комітету ВРУ за підсумками засідання Координаційної ради з питань реалізації Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року.
При цьому нардепи нагадали, що профільним комітетом ВРУ розглянуто та внесено на розгляд Ради 7 законопроектів щодо поводження з відходами.
Додамо, що один із них — №5614 — “висить” на сайті ВРУ без руху півтора роки. Водночас, саме запропонованою цим законопроектом депозитною системою збору порожньої тари користуються країни ЄС. Наприклад, в Норвегії завдяки цій системі збирають 95% тари, у Фінляндії — 93,3%, а в Данії — 89%.
Принцип роботи депозитної системи збору тари полягає в тому, що при здачі тари в спеціальний автомат він повертає частину грошей, сплачених при купівлі напою. Чим більше пляшок — тим більше тари можна повторно використовувати або переробляти.