Цитата:
“Прийнятий закон про Державний бюджет на 2022 рік структурно є ксерокопією торішнього бюджету, як і минулорічного, як і попередніх бюджетів. Тобто, структура дохідної частини, структура витратної частини, співвідношення між дохідною та витратною частиною фактично не змінюється. Сформували бюджет за дуже простим принципом найменшого опору: взяли цьогорічний бюджет, до кожної статті додали приблизно показник інфляції - до якоїсь статті трохи більше, до якоїсь трохи менше, так і вийшов бюджет на наступний рік”, - зазначив експерт Андрій Новак.
Як зауважив експерт, між першим і другим читанням закону є лише одна суттєва різниця: після ухвалення так званого “ресурсного” закону № 5600, до дохідної частини додали майже 55 млрд гривень, тому у витратній частині на цю суму додали декілька млрд гривень на деякі статті, такі як: витрати на медицину, оборону, освіту, боротьбу з коронавірусом, і т.д.
“Тобто, у принципі, бюджет наступного року практично нічим не відрізняється від цьогорічного бюджету. Це означає, що і економічна ситуація наступного року мало чим буде відрізнятися від цьогорічної”, - додав експерт.
Водночас спеціаліст Тарас Рябченко наголосив, що за макропоказниками варто відзначити нижчий граничний обсяг дефіциту бюджету, порівняно з показниками 2021 року.
Цитата:
“Вплив на економічну ситуацію поки що оцінити складно, оскільки все-таки, у першу чергу бюджет приймається для забезпечення діяльності держави, і на економіку впливає, до прикладу, через необхідність отримання запланованих доходів (наприклад, закладені доходи від податку на прибуток підприємств в сумі понад 20 мільярдів гривень). Враховуючи відсутність заміни податку на прибуток податком на виведений капітал - ці кошти, замість вкладення у власний бізнес, підприємства заплатять у вигляді податків”, - зауважив економіст.
Щодо можливих “прогалин” у бюджеті, експерт прогнозує, у випадку, якщо треба буде переглянути доходи або витрати бюджету - то у березні-квітні може з'явитися відповідний законопроект, і тоді все скоригують.
Зазначимо, що 15 липня цього року Верховна Рада схвалила Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки. Вона містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, загальні граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики. Водночас у затвердженому проекті Бюджету показники перевищені по прогнозованих доходах та витратах.
“Проблема в тому, що як такої чіткої відповідальності за недотримання показників Бюджетної декларації немає. І тому ми бачимо таку ситуацію. Сподіваємось, що вони все ж таки будуть відповідати в майбутньому. А сам документ тепер потребує перегляду. Оскільки містить не зовсім актуальні дані. Це ж саме стосується не лише видатків в цілому, а й окремих видатків”, - додав Рябченко.
Невідповідність показників виникає через те, що постійно додаються нові напрямки на фінансування, що потребує як витрат, так і доходів. І ці напрямки з'являються ледь не щоквартально, додає експерт.
“Ресурсний” закон: користь чи шкода?
30 листопада парламентарі ухвалили так званий “ресурсний” закон, яким передбачається мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, а також встановлюється 18%-й податок на доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції на суму, що перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (6500 гривень).
Як вважає Андрій Новак, закон має збільшити податкове навантаження на деякі види, зокрема, олігархічного бізнесу.
“Антиахметівський закон повинен збільшити податкове навантаження на деякі види олігархічного бізнесу. І це, нібито, повинно перерозподілити певні кошти від надприбутків олігархів на користь громадян України, зокрема, за ініціативою Президента, у тому числі, і для так званого економічного паспорту українця”, - додає спеціаліст.
Проте він зауважив, що за завісою правильності у самій ідеї закону щодо користі для громадян варто дивитися на результат.
“Чи не отримають ті ж олігархи, як компенсацію, можливість знову піднімати тарифи на газ, електроенергію. Чи не отримають вони пільги в інших статтях своїх доходів і витрат свого олігархічного бізнесу? Це цілком може бути. Тому, сам факт прийняття закону, який має благородні цілі - це добре. Але це ж не дає нам чіткої картини, що відбуватиметься далі”, - резюмував експерт.
Водночас Тарас Рябченко зазначив, що ухвалення “ресурсного” закону у цей період не є доцільним, оскільки доходи до Державного бюджету наприкінці року зросли, що призвело до певних наслідків.
“Наслідком цього стало прийняття наприкінці року декількох законопроектів, які коригували доходи та витрати державного бюджету. 02.12.2021 взагалі за одну ніч у законопроекті № 6298, замість збільшення доходів та витрат на декілька мільярдів гривень, заклали цифру в майже 50 мільярдів грн. Це, звісно, викликає запитання щодо реальності цих цифр, обгрунтованості таких змін, а також до законотворчого процесу в парламенті. Але вказувати, що нам дуже необхідні прогнозовані 15-20 мільярдів гривень саме зараз, як на мене, є необгрунтованим”, - резюмував експерт.