Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер пішов у відставку. Втім, зміна глави уряду навряд чи вплине на підтримку України з боку Лондона, оскільки британський політикум та суспільство традиційно розглядають росію як стратегічного противника. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив політолог Олег Лісний.
Відставка Стармера – прояв роботи демократії, а не політична катастрофа
Кір Стармер очолив уряд після переконливої перемоги Лейбористської партії на парламентських виборах 2024 року, за підсумками голосування лейбористи отримали близько 33,7% голосів виборців, що забезпечило їм впевнену більшість у Палаті громад завдяки особливостям британської мажоритарної виборчої системи. До приходу до влади Стармер позиціонував себе як політик, який має відновити економічну стабільність, покращити роботу державних сервісів та повернути довіру до влади після тривалого періоду політичної турбулентності.
Експерт наголошує, що часта зміна прем’єр-міністрів для Великої Британії не є чимось надзвичайним. На відміну від авторитарних держав, британська політична система швидко реагує на зміну суспільних настроїв та оцінку ефективності уряду.
Ми знаємо, що в Британії подібні процеси відбуваються доволі часто. На відміну від російської федерації, це демократія, яка дуже швидко реагує на діяльність прем’єр-міністра, на те, наскільки він ефективний для партії та для держави. Ми вже неодноразово бачили такі приклади навіть за останні роки війни. Тому тут йдеться насамперед про внутрішньополітичні процеси, а не про якусь надзвичайну кризу державності
Серед причин його відставки британські ЗМІ та експерти називали падіння рівня суспільної підтримки уряду, критику економічної політики, суперечки всередині партії щодо податкових та соціальних реформ, а також невдоволення частини виборців темпами виконання передвиборчих обіцянок. Додатковим фактором стали дискусії щодо питань безпеки та оборонної політики на тлі зростання міжнародної напруженості.
Питання безпеки стало одним із факторів політичних змін
За словами політолога, останнім часом у британському політикумі все активніше обговорювали питання національної безпеки та готовності країни до нових викликів.
Ми пам’ятаємо, що раніше у відставку подавав і міністр оборони, який був незгодний з окремими підходами до забезпечення безпеки Великої Британії. Це також є одним із важливих факторів нинішніх процесів. Британія чудово розуміє загрозу з боку російської федерації, і питання безпеки сьогодні є одним із ключових для британського суспільства та політичного класу
Підтримка України навряд чи зміниться після зміни прем’єра
На думку Лісного, незалежно від того, хто очолить британський уряд після Стармера, кардинального перегляду політики щодо України очікувати не варто.
Я досить спокійно дивлюся на те, що буде після Стармера. Можливо, моя оцінка певною мірою україноцентрична, але я бачу, що Британія розглядає росію як ворога. Саме тому будь-який новий прем’єр і його кабінет навряд чи будуть загравати з російською федерацією. Звісно, політики можуть дивувати, але мої очікування полягають у тому, що Велика Британія й надалі рухатиметься в напрямку, корисному для України, оскільки ми маємо спільного ворога
Політолог вважає, що швидка ротація прем’єр-міністрів не є ознакою занепаду британської демократії. Навпаки, це демонструє роботу політичних механізмів.
Можливо, це прозвучить не зовсім коректно, але я вважаю, що коли політикум швидко реагує і змінює прем’єрів, це значно краще, ніж ситуація, коли десятиліттями нічого не змінюється. Подивіться на росію, білорусь чи Північну Корею – там усе стабільно, тому що немає конкуренції. А в Британії є запит виборця, є політична боротьба і є бажання шукати ефективні рішення. Це ознака того, що політичний організм живий та розвивається
Британія історично не має ілюзій щодо росії
Експерт звертає увагу, що ставлення Лондона до москви формувалося десятиліттями, а тому суттєво відрізняється від позицій окремих інших європейських країн.
Британія чітко розуміє, що росія є ворогом. Там немає тих ілюзій, які свого часу існували в окремих країнах Європи. Якщо подивитися історично, ще з часів Черчилля існувало тверезе розуміння природи російської імперії, Радянського Союзу, а тепер і сучасної росії. До того ж британці неодноразово стикалися з російськими спецопераціями на власній території, зокрема із застосуванням заборонених речовин та гучними шпигунськими історіями
Навіть новий прем’єр навряд чи змінить курс Лондона
Коментуючи можливих наступників Стармера, Лісний наголосив, що наразі немає підстав очікувати серйозних змін у зовнішній політиці Великої Британії.
Я не готовий зараз оцінювати конкретних претендентів, але якщо подивитися на останні роки, ми бачимо певну тяглість британської політики. Змінювалися Джонсон, Трасс, Сунак, тепер Стармер, але генеральна лінія щодо України та росії залишалася незмінною. Саме тому я не очікував би якихось кардинальних розворотів. Так, світ переживає турбулентний період і сюрпризи можливі, але історичний досвід свідчить про стабільність британської позиції в тих питаннях, які є критично важливими для України
Бернем прокладає шлях до усунення Стармера поверненням до британського парламенту19.06.26, 10:02