Політика невизнання
Європейський Союз заявив, що непохитно відстоює суверенітет та територіальну цілісність України в межах її кордонів, визнаних міжнародною спільнотою.
“Європейський Союз знову повторює, що не визнає і продовжує засуджувати це порушення міжнародного права. Таке порушення залишається прямим викликом міжнародній безпеці, має серйозні наслідки для міжнародного правопорядку, який захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет усіх держав. Європейський Союз залишається налаштованим на повне впровадженні своєї політики невизнання, зокрема шляхом застосування обмежувальних заходів та співпраці в рамках міжнародних майданчиків”, — йдеться в заяві Борреля.
ЄС також закликав держави-члени ООН розглянути подібні заходи щодо невизнання дій РФ. У блоці заявили, що не визнаватимуть проведення Російською Федерацією виборів на території тимчасово окупованого півострова.
Мілітаризація
“Посилена мілітаризація Кримського півострова Російською Федерацією, включно із проведенням численних військових навчань і будівництвом військових кораблів, продовжує негативно впливати на безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні”, — каже Боррель.
Високий представник ЄС акцентував увагу на незаконному призові в Криму, а також захопленні українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року, заявивши про “негативний вплив незаконної анексії на стабільність регіону”.
“Російська Федерація повинна припинити змінювати демографічний склад півострова, шляхом переселення власного населення на окуповану територію”, — йдеться в заяві.
ЄС засудив будівництво Керченського мосту і відкриття ділянки залізничного сполучення, назвавши ці дії “подальшими спробами насильницької інтеграції анексованого півострова до Росії”.
ЄС очікує також, що Росія забезпечить безперешкодний і вільний прохід усіх суден через Керченську протоку до Азовського моря в обох напрямках у відповідності до міжнародного права.
Ситуація з правами людини
У Європейському союзі відзначили, що після незаконної окупації (в оригіналі — “аннексії”), ситуація у сфері прав людини в Криму суттєво погіршилася.
Жителі півострова зазнають систематичних обмежень їхніх основоположних свобод, таких як свобода волевиявлення, свобода віросповідання, свобода участі в об’єднаннях, а також право на мирні зібрання, зазначають в блоці.
Так, ЄС закликає забезпечити можливість кримським татарам, українцям та іншим етнічним та релігійним групам на півострові підтримувати та розвивати свою культуру, освіту, ідентичність, традиції культурної спадщини, а також припинити діяльність, спрямовану на руйнування культурної спадщини півострова, зокрема археологічних скарбів, витворів мистецтва, музеїв чи історичних пам’яток.
Крім того, в ЄС закликали надати механізмам моніторингу прав людини доступ до Криму та Севастополя, розслідувати усі нерозкриті випадки порушень прав людини, скасувати заборону на діяльність Меджлісу та негайно звільнити усіх затриманих на Кримському півострові та ув’язнених з порушенням міжнародного права.
У підсумку
“ЄС вітає дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України в межах її кордонів, визнаних міжнародною спільнотою, і розгляне конкретні ідеї України в цьому напрямку у відповідності до запровадженої політики невизнання”, — підсумував Боррель.
Зазначимо також, що, як зауважив кореспондент “Радіо свобода” Рікард Йозвяк, заява ЄС щодо анексії Криму “з кожним роком стає все довшою і довшою”.
Що було раніше
УНН вважав найдовшою минулорічну заяву Верховного Представника ЄС Жозепа Борреля від імені Європейського Союзу щодо АР Крим та міста Севастополя.