Історія одного "безвізу"
Ще у вересні 2008 року на саміті Україна-ЄС розпочалися переговори щодо візової лібералізації з Євросоюзом. Для цього підготували План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму. Україна отримала його у листопаді 2010 року.
Документ містив перелік конкретних критеріїв ЄС. 18 грудня 2015 року Єврокомісія оприлюднила шосту доповідь щодо Плану дій, де визнала успішне виконання Україною всіх необхідних критеріїв.
Після цього питання "безвізу" для українців пройшло ще низку євроінституцій.
Торік, 20 квітня, Єврокомісія подала законодавчу пропозицію про внесення змін до Регламенту Ради ЄС, яка передбачає запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України.
Європарламент, Єврокомісія та Рада ЄС у формі тріалогу 28 лютого 2017 року досягли політичного рішення щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.
Уже 6 квітня Європарламент схвалив "безвіз" з ЄС для українців. Рада ЄС схвалила остаточне рішення про надання "безвізу" Україні 11 травня. 17 травня 2017 року під час урочистої церемонії в Європарламенті у Страсбурзі було підписано законодавче рішення про лібералізацію ЄС візового режиму для України, яке було офіційно опубліковане 22 травня 2017 року.
І от, через 20 днів, у неділю, 11 червня, з 00:00 Європа відкриває свої двері для українців без віз.
Щоправда, ЄС подумав і про те, як убезпечити себе у випадку, якщо угода про "безвіз" буде порушуватися. Для цього Брюссель запустив так званий механізм призупинення візової лібералізації.
Що передбачає "український безвіз"
"Безвіз" з ЄС передбачає, що українці матимуть право перебувати на території 30 країн Європи без оформлення візи до 90 днів протягом 180 днів.
Новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд з метою туризму, відвідання родичів, пошуку бізнес-партнерів, відвідання семінарів, конференцій. Безвізовий режим не надаватиме права на господарську, комерційну діяльність, працевлаштування, роботу за контрактом і тому подібне.
Перелік безвізових країн включає всі країни ЄС, крім Великої Британії та Ірландії, та чотири країни, що не є членами ЄС, але належать до Шенгенської зони (Ліхтенштейн, Швейцарія, Норвегія, Ісландія). При цьому безвізове перебування в чотирьох країнах ЄС, які не є членами Шенгенської зони (Румунія, Болгарія, Кіпр, Хорватія), регулюється окремими нормами.
У кожній ЄС державі рішення вступить у силу за місцевим часом о 00:00, тож це відбуватиметься поетапно.
Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт.
Кожен подорожуючий громадян України, незалежно від його віку, повинен мати біометричний паспорт, якщо він планує в’їхати на територію ЄС на безвізових умовах.
Крім того, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.
Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний), також можуть в’їжджати на територію ЄС за наявності шенгенської візи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт розповів, чи пустять у Європу жителів тимчасово окупованих територій
Крім того, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.
Для подорожі за кордон на автомобілі, потрібно національне посвідчення водія (зверніть увагу, що посвідчення водія має відповідати міжнародним вимогам – зокрема, у разі користування національним посвідченням водія закордоном, документ повинен мати строк дії); розпізнавальний знак України на транспортному засобі; договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що видане на особу, яка перетинає кордон; державний номерний знак на ТЗ.
Українські консульські посадові особи здійснюватимуть моніторинг ситуації в пунктах пропуску через державний кордон країни перебування за місцем розташування дипломатичної/консульської установи. 11 червня консули перебуватимуть у міжнародних аеропортах ЄС та наземних пунктах пропуску.