Цей спір міг носити цілком рядовий характер і бути одним з тисяч, якщо б не безпрецедентна для українського морегосподарського бізнесу сюжетна лінія. Цей кейс абсолютно точно потягне тектонічні зміни на ринку агентських послуг і стане прикладом захисту своїх прав в українській юрисдикції для міжнародних компаній.
Усе почалося влітку 2020 року з публічної заяви топ-менеджера найбільшої в світі данської судноплавної компанії DS Norden, у якій той звинуватив українського морського агента Старк Шиппінг у навмисній фальсифікації рахунків від буксирних компаній, в результаті чого у данців лише за 6 календарних місяців 20-го року і лише на десяти суднозаходах в українських портах було вкрадено понад 80 тис. доларів США. Примітно, що Старк Шиппінг за підсумками 2019 року був другим за величиною морським агентом України, що обслужив понад 790 суднозаходів, на вантажній базі найбільших українських і міжнародних агропромислових гігантів, таких як Bunge, Cargill, Kernel, Viterra, Vioil, MHP, а також поромного сервісу Neptune Lines. Публічна заява данців викликала ефект бомби, що розірвалася.
Попри те, що це було вже не перше звинувачення Старк Шиппінг в шахрайстві, мабуть, вперше це зробили іноземці, публічно висунувши тяжкі звинувачення, що цілком собі підпадають під конкретні статті КПК, ініціювавши одночасно господарський і кримінальний процес в самій Україні. Після скандалу, що вибухнув, Старк Шиппінг на своїй сторінці в Фейсбук розмістило відразу кілька коментарів від 23-го і 28-го липня 2020 р. Суть цих рефлексій вже традиційно зводилася до нечистоплотних підступів конкурентів і використання, ліквідованої до того моменту, буксирної компанії в медійній атаці на підприємство. Незважаючи ні на що, такі лідери ринку, як Cargill і Kernell, вважали за краще, від гріха подалі, припинити свої взаємини зі Старками, у той час як інші вирішили дочекатися закінчення розглядів у правовому полі.
У липні 2020 року Norden, у межах кримінального провадження, звернувся до української поліції із заявою про шахрайство, жертвами якого вони стали, своєю чергою Головне слідче управління НПУ порушило кримінальне провадження стосовно посадових осіб ТОВ Старк Шиппінг у частині 5 ст. 191 КК України. Паралельно з цим ошуканий судновласник звернувся до суду в межах господарського процесу, пред'являючи позов на більш ніж 80 тис. доларів США. Через 5 місяців слідства в грудні 2020 р. ГСУ України запросило директора Старк Шиппінг Царенко А.О., на вручення підозри у скоєнні злочину, той у свою чергу покинув країну і був оголошений у міжнародний розшук. А після повернення в Україну через майже 7 місяців за рішенням суду був поміщений під домашній арешт, де, власне, і перебував на час всього процесу в межах кримінального провадження. Ну, а далі за традицією почалися вже класичні для вітчизняної правової системи кульбіти і метаморфози.
Після передачі справи до суду спочатку генеральна прокуратура перекваліфікувала статтю зі 191 ч. 5 (Шахрайства в особливо великих розмірах, групою осіб за попередньою змовою), що передбачає від 8 до 12 років ув'язнення, в ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки), що передбачає до 3 років позбавлення волі. А вже 20.09.2021 р. Печерський суд міста Києва виносить "фантастичне" у своєму роді рішення (повний текст додається), суть якого в тому, що Царенко, будучи директором підприємства, визнає факт незаконного заволодіння коштами данців невстановленими особами його підприємства, у невстановленому місці, у невстановлений час, невстановленим способом у момент, коли він самоусунувся від управління підприємством.
І беручи до уваги щиросерде каяття, а також весь комплекс пом'якшуючих обставин, суд визнає його винним, звільняючи від кримінальної відповідальності, і передає на поруки трудового колективу. Так - так буває.
Ну, а в межах господарського процесу Верховний Суд залишив у силі рішення Апеляційного суду м. Одеси, таким чином поставивши крапку в судовій тяжбі, визнавши факт шахрайства та зобов'язавши Старк Шиппінг повернути викрадені кошти разом із судовими зборами та витратами, пов'язаними з юридичним супроводом судновласників в Україні.
Таким чином, створено перший реальний прецедент, коли найбільший світовий судновласник зміг відстояти свої права, довести провину українського контрагента в українському ж суді, повернути вкрадені кошти і притягнути директора підприємства до відповідальності (нехай і не без особливостей Печерського правосуддя).