“Я вважаю, що це розумний і раціональний вихід із ситуації, що склалася. Тим більше, що у нас багато перехворіло на „ковід“ і серед них може бути багато донорів. За прикладом інших емерджентних інфекцій і навіть таких, що наближаються до сьогоднішньої епідемії ковід — це Sars у 2002 році, MERS — 2012 рік, коли також не було ліків і вакцин, то використовували з успіхом плазму. І з лихоманкою Ебола також — використовували з успіхом плазму тих, хто перехворів”, — пояснив науковець.
Саме в критичних ситуаціях використання “антиковідної” плазми може стати питанням життя та смерті, вважає вірусолог. Принцип її дії полягає у використанні плазми з антитілами, вилученої з крові тих, хто вже перехворів на коронавірус.
“У плазмі тих, хто перехворів, знаходяться антитіла — в основному класу G, M — це більшість антитіл, і вони зберігаються певний час, 3-4 місяці тримається імунітет гуморальний. Ці антитіла, які здатні нейтралізувати вірус. Вони зв’язуються із поверхневими рецепторами вірусу і нейтралізують його інфекційність. Таким чином це є препарат спрямованої дії”, - наголосив Широбоков.
Зазначимо, що згідно з оновленими стандартами МОЗ в Україні для відбору потенційних донорів “антиковідної” плазми використовуватимуть ІФА-тести. На їхню закупівлю витратять 60 млн грн. Разом із тим, лікування “антиковідною” плазмою все ще не внесено в протокол МОЗ для лікування хворих на COVID-19.