Цитата
“Ключове завдання нашої зеленої платформи — зробити можливий інструмент зеленого переходу й ефективний інструмент боротьби з глобальним потеплінням. Щоб розв’язати цю проблему є два ключові шляхи. Перший — це енергоефективність, звучить просто, але це надзвичайно складне завдання, яке стоїть перед державою. А інший шлях — це максимальне використання відновлювальних джерел енергії, такі як сонце, вітер, біоенергетика”, — зазначив Голова правління спілки Global 100RE Ukraine, президент ПрАТ “МХП Еко Енерджи” Олександр Домбровський.
Деталі
Єгор Фаренюк, представник Фонду енергоефективності зазначив, що європейські колеги вже готові до перемов і певних компромісів.
“Ми повинні дійсно зробити щось значне, запустити цей процес та почати масштабування”, — прокоментував він.
Представник Асоціації “Укртеплокомуненерго” Арсентій Блащук додав, що потрібно налагоджувати розмову з міжнародними партнерами.
“Ми сьогодні вже отримали відповідь щодо закону і вже почали розробляти певну стратегію щодо модернізації, та державну програму. Ці програми мають поєднати весь наш наявний фонд будівель, описати всі можливі джерела фінансування тих чи інших закладів, та прив’язати відповідні джерела фінансування до будівель, до яких вони можуть бути застосовані. До європейських партнерів ми будемо виходити вже тоді, коли будемо мати певні розрахунки та конкретні пропозиції”, — сказав він.
Домбровський наголосив, що якби українська економіка за рівнем своєї енергоефективності досягала рівня Польщі, з якою у 90-ті роки у нас були однакові стартові умови, енергетичних ресурсів, які сьогодні добуваються в країни, було б достатньо для того, щоб бути абсолютно енергонезалежною країною.
“Нам потрібно правильно зорієнтувати цю проблематику. Тому що в нас є величезний державний сектор, в якому, на жаль, мало внутрішніх інвестицій і потрібно залучати та створювати нові інструменти, або максимально ефективно використовувати ті інструменті, які є. У нас є велике, але, на жаль, запущене тепло- комунальне господарство, де в нас величезні втрати в теплових мережах”, — резюмував він.
Водночас в Асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) закцентували на стратегії декарбонізації України.
“Україною подано НВВ2 до Паризької угоди, хочу зауважити, що ми, разом з Центром економічного відновлення приймали безпосередню участь у цьому процесі, зокрема, нам вдалося здійснити перерахування низки показників і таким чином зробити документ більш виваженим і врахувати інтереси бізнесу.
Сьогодні ми плануємо як „голос бізнесу“ працювати у робочих групах щодо формування стратегії декарбонізації при Кабінеті Міністрів України.
Нашим першочерговим завданням має стати план реалізації НВВ2, а також фінансова стратегія, яка чітко даватиме розуміння, звідки брати кошти і за рахунок яких ресурсів бізнес має екологізуватися”, — прокоментував Дмитро Васильєв, голова Комітету “Сталого розвитку та Європейського зеленого курсу” української Асоціації бізнесу та торгівлі (UBTA).