Актуалізована під час події тема є частиною заходів в межах підготовки України до Саміту ООН з продовольчих систем, який відбудеться восени 2021 року.
“Саміт буде присвячений питанням глобальної трансформації продовольчих систем в контексті досягнення і одним з його результатів передбачається визначення політичних рамок та практичних інструментів для управління компромісами, розробки стратегій трансформації продовольчих систем та розвитку багатосторонніх платформ або моделей управління продовольчими системами”, — зазначили в UBTA.
Метою Національного діалогу є досягнення суспільного компромісу щодо бачення розвитку продовольчих систем нашої країни на період до 2030 року.
“На першому етапі діалогу, в червні цього року, за участі громадських асоціацій, наукових кіл, виробників, представників влади було визначено три ключові напрями дій, серед яких здорове харчування, дружнє до довкілля виробництво, а також стійкість до ринкової нестабільності та доступність продуктів харчування для всіх. Результуючим документом стане Національна доповідь з планом дій до 2030 року. Пропозиції, надані громадськими організаціями та науковою спільнотою сконцентровані на законодавчих та організаційних заходи в напрямах: зростання ролі України на зовнішніх ринках продовольства, розширення співпраці із гуманітарними організаціями, підтримка малих сільськогосподарських виробників в продовольчих системах (фінансова, організаційна та дорадча підтримка), дотримання принципів екологічної та соціальної відповідальності в процесі виробництва та при реалізації державної підтримки, а також — розвиток інновацій та цифрових перетворень. Дискусія триває”, — прокоментувала директор ННІ неперервної освіти НУБІП України Олена Ковальова.
Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко відзначив, що наразі важливим з огляду на зміни у економічних умовах господарювання стоїть питання зовнішньої торговельної експансії.
“В першу чергу через розвиток інноваційних технологій у аграрній сфері, при забезпеченні внутрішнього попиту. Позиція Уряду наступна: Україна має нарощувати виробництво, але при цьому забезпечити населення вільним доступом до якісних продуктів”, — сказав він.
Заступник Міністра економіки України Тарас Качка доповнив, що експорт за всіма видами продукції показує досить сильні результати. Але з іншого боку, прослідковується зв’язок з внутрішньою нестабільністю системи, що впливає на сприйняття України у світі.
“Національні діалоги щодо продовольчих систем дозволяють побачити загальну картину світового масштабу та зрозуміти, що ми не маємо якихось унікальних проблем, а іноді навіть навпаки. Завдання Діалогів полягає у спробі трансформувати внутрішню політику аби показати, що Україні є що додати до глобальних систем та популяризувати Україну як активного учасника процесу міжнародної торгівлі”, — прокоментував він.
На думку директора Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Назара Бобицького, тема сталої продовольчої системи в Україні та світі актуальна саме у вигляді цілісної системи.
“Кліматична криза показує це дуже рельєфно, адже ми маємо підходити системно до продовольчих систем та усіх ланцюжків виробництва і одночасно враховувати їх вразливість. За наявності цілісної системи ми можемо створювати можливості для сталих темпів росту та розвитку, а також збільшувати частку продукції з доданою вартістю”, — підкресли він.
Повідомляється, що динаміка розвитку зовнішньоекономічної діяльності України за останні 10 років показує сталий зріст.
“Доля аграрної продукції у 2020 році склала 45%, у 2010 році доля сільськогосподарської продукції в експорті складала 21%, тобто за останні 10 років сектор аграрної продукції показав зростання у 2 рази”, — поділився радник Міністра економіки України Др. Чіонг Чі Конг.
Він додав,що необхідно звернути увагу на нові експортні ринки, що мають місце у світовій економічній системі. Кожна країна у нинішніх умовах розуміє, що продовольча безпека є вирішальним фактором в забезпеченні життєдіяльності кожного суспільства.
За словами Михайла Малкова, координатора FAO UN зі зв’язків з Урядом та донорами в Україні, принцип cross-compliance (в Євросоюзі сільськогосподарська підтримка від держави фермерам надається лише за умови виконання ряду вимог стосовно захисту навколишнього середовища, якості продуктів харчування і належного утримання худоби ред.) забезпечує два основних напрями: “забруднювач платить” та “свідомий виробник”, що передбачає отримання компенсації за умовами досягнення певних індикаторів.
“Якщо в Україні на сьогоднішній момент перший напрям представлений, то другий — взагалі не реалізований через відсутність відповідних програм, у тому числі і фінансових. Пан Михайло озвучив пропозицію від однієї з бізнес асоціацій-учасниць обговорення: створити систему індикаторів агроекологічного стану та системи агрометереологічного моніторингу яка стане основою для стимулювання українського бізнесу, та впровадити її у середньотерміновій перспективі у план державної підтримки”, — сказав він.
Наступні кроки на шляху до амбітної цілі стати країною, що формує ринок
“Агроекологічний напрям буде все більш актуальним як для Уряду, так й для бізнесу, і це є стратегією довгострокового розвитку. З боку споживачів, з нашого боку є зацікавленість, аби був розроблений єдиний стандарт для всіх продуктів, як для експорту, так і для внутрішнього споживання. Напрям здорового харчування та дозвілля є майбутнім трендом для розвитку людства. Наша амбітна ціль, аби роль України на міжнародному рівні переросла з активного учасника до країни, що формує ринок”, — підсумував заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, поділився заключними тезисами після обговорення Тарас Висоцький.
Це лише перша частина серії Національних діалогів, яка матиме продовження по іншим векторам трансформації продовольчих систем, резюмують у UBTA.