"Цей пам'ятник присвячений не події, а конкретній фізичній особі - Жукову Георгію Костянтиновичу.
Згідно з підпунктом "ґ" пункту 4 частини першої статті 1 Закону (Закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів - ред.) символікою комуністичного тоталітарного режиму є "зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів", - йдеться у дописі.
Вказано, що цей перелік категорій зображень, пам'ятників, пам'ятних знаків та написів, присвячених особам, є вичерпним і в ньому немає жодних винятків.
"Тобто, якщо є пам'ятник, який присвячений особі, яка обіймала керівні посади у компартії чи вищих органах влади та управління СРСР - цей пам'ятник є символікою комуністичного режиму.
Оскільки Жуков у 1942-44 роках та 1955-57 роках обіймав такі керівні посади (перший заступник наркома оборони СРСР та міністр оборони СРСР відповідно) - пам'ятник йому є символікою", - пояснив юрист.
Також він зазначив, що цей пам'ятник підлягає обов'язковому демонтажу.
"Питання демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків регулюється іншою нормою — пунктом 6 статті 7 Закону.
Ось ця норма в частині, яка стосується місцевого самоврядування і пам'ятників: "...органам місцевого самоврядування...в установленому порядку здійснити демонтаж пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов’язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті...".
Тут є єдиний виняток — якщо діяльність особи, якій присвячено пам'ятник, була значною мірою пов'язана з розвитком української науки і культури, то такий пам'ятник не підлягає обов'язковому демонтажу. Інших винятків немає", - аргументував юрист.
Він підкреслив, що пам'ятник Жукову підлягає обов'язковому демонтажу, "оскільки цей пам'ятник присвячений особі, яка обіймала керівні посади в вищих органах влади та управління СРСР, і яка не має ніякого стосунку до розвитку української науки та культури".
"А от пам'ятники скажімо Павлу Тичині (обіймав посаду голови Верховної Ради) чи Борису Патону (член ЦК), які хоча й присвячені особам, які обіймали керівні посади, обов'язковому демонтажу не підлягають, тому що діяльність цих осіб значною мірою була пов'язана з розвитком української культури (Тичина) та науки (Патон)", - додав юрист.
Нагадаємо, на початку червня у Харкові під час пікетування з’їзду політичної партії активісти повалили пам’ятник радянському маршалу Георгію Жукову.
11 липня стало відомо, що пам'ятник радянському маршалу Георгію Жукову відновили на колишньому місці.