“Нашим основним завданням є формування політики, яка полегшить винахідникам пошук фінансування, а також допомога стартапам щодо комерціалізації їхніх рішень, розвитку державних та недержавних програм підтримки. З часом більшість новаторських ідей має втілюватися у реальні проекти, а не залишатися на полицях лабораторій чи дослідницьких центрів”, — зазначив Степан Кубів.
Він додав, що для розвитку стартап-середовища в Україні потрібна широка співпраця міністерств та відомств з бізнес-спільнотою, посилення комунікації з інвесторами та значні зміни до чинного законодавства як на рівні законів, так і на рівні підзаконних нормативних актів.
У свою чергу, МОН зосередиться на тому, щоб створити умови для підготовки винахідників та формуватиме інноваційне середовище в школах, вишах, наукових установах тощо. Міністерство також працюватиме над створенням комунікаційних платформ для спілкування винахідників та бізнесу, розвитком менторських програм.
“Вперше за весь час спільної роботи в сфері інновацій ми домовилися, що МОН формуватиме пріоритети наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності за участі Мінекономрозвитку та на основі запиту бізнесу. Так, зараз МОН уже почав роботу над створенням Стратегії інноваційного розвитку України, до якої ми залучили понад 100 стейкхолдерів. На часі також підготовка потрібних змін до законодавства. Це насамперед проекти законів “Про підтримку інновацій” та “Про трансфер технологій”, — підкреслила Лілія Гриневич.
МОН та Мінекономрозвитку також разом працюватимуть над впровадженням нових підходів з підприємницької освіти, розвитком інноваційної інфраструктури, цифровізації економіки та розвитку сфери інтелектуальної власності.
Нагадаємо, що українські розробки у сфері аерокосмічної галузі мають успіх у Європейському космічному агентстві. Так, ракета носій Vega, яку використовують для виведення супутників на орбіту, містить двигун, створений конструкторським бюро “Південне” ім. М.К. Янгеля на дніпровському заводі “Південмаш”.