“Чітка структура національної митної служби Україна можлива за умови, якщо вона буде підпорядковуватися безпосередньо міністру фінансів. Сьогодні порядку немає. Скаржаться всі — і фармакологія, й інші. Поясню чому: митниця не мала рік свого керівника на загальноукраїнському рівні. І проблема була у керівнику ДФС. Проблеми були у міністра фінансів, який призначає заступника Романа Насірова і, у наслідку, відповідає за цього керівника сам Р.Насіров. Тепер далі — заступник Р.Насірова по митниці не може собі призначити керівника митниці, бо він мусить це погоджувати із Р.Насіровим, або навпаки, сам Р.Насіров має його призначити... Розумієте, людині дають інструмент, і людина не перевірила цей інструмент, а вона вже відповідає за його вчинки і діяльність, і за результати. Це нонсенс”, — пояснив він.
Також, за словами А.Антонищака, першочерговим завданням митниці в Україні є забезпечення безпеки митних кордонів. І, на жаль, з плином часу цю функцію намагаються нівелювати, зауважив він.
“У нас сьогодні країна у війні. Перша функція митниці — це забезпечення безпеки митних кордонів країни. І економічної безпеки. Це сама перша складова, на яку звертають увагу європейські, світові країни. В тому числі і наша країна зобов’язана на це звертати увагу. У нас із митниці вже зробили фіскальну складову, ще хочуть із неї зробити якусь сервісну складову. Не може бути митниця сервісною службою”, — сказав він.
Водночас А.Антонищак пояснив, що поки не реформована митниця в Україні, представники бізнесу продовжуватимуть відчувати на собі тягар проблем.
"Проблеми у фармакології — це похідна від загальної проблеми митниці, про яку я розповів. І бізнес продовжуватиме скаржитися, і ми фіксуватимемо ще купу проблем, допоки не буде воля вищого керівництва держави і допомоги ми не приймемо законодавчі зміни. До прикладу, мій законопроект щодо реформи митниці дозволить навести порядок у цьому напрямку. Більше того, ми вже маємо позитивні відгуки бізнес-асоціацій, зараз ми підтягуємо пропозиції до напрацювання змін між 1 і 2 читанням, це і ЄБА, і Американська торгово-промислова палата, роботодавці і спільно ми хочемо зробити продукт, але він запрацює тільки тоді коли буде воля вищого керівництва держави. Адже на сьогодні по мінімальних підрахунках ми втрачаємо від 60 до 80 млрд грн в рік тільки на одній митниці. Це не припустимо і цьому безладу треба покласти край“, — резюмував він.
Нагадаємо, за словами експерта, директора фарм-логістичної компанії “Юніверсал Лоджистік” Олександри Дебердєєвої, на сьогодні залишається неврегулюваним низка питань роботи митниці з фармпродукцією.
“Здавалося б, вже все врегульоване у статті 319 останньої редакції Митного кодексу України: коли митники повинні без обговорення ухвалювати рішення чи позицію фахівців, наприклад, МОЗ України. Та, на жаль, імпорт фармації, мабуть, окрема „парафія“, оскільки часто позиція МОЗ у вигляді офіційного роз’яснення чомусь не приймається до уваги інспектором митниці, і він відмовляє у митному оформленні.
Як наслідок — затримується оформлення, споживачі на певний час залишаються без ліків, до бюджету із запізненням надходять доходи у вигляді мит та податків. Крім того, збільшується собівартість продукції за рахунок простоїв, складських зберігань, зайвих рейсів автотранспорту тощо.
Ще один захід спрощення митного контролю — можливість операцій на митних складах без присутності інспекторського складу. Але, навіть за бажанням власника митного складу, митниця не завжди готова взаємодіяти таким чином. Крім того, процедура організована так, що для відкриття митного складу все-рівно потрібне відвідання підрозділу митниці із заявою, закриття — також може здійснюватися інспектором митниці. Таким чином, практичної відмінності між традиційним механізмом відкриття-закриття МС та дистанційним відеоспостереженням — ніякої. А це тягне за собою знову втрати часу, додаткові операції з чутливими вантажами, рух паперів і погоджень у керівних кабінетах митниць...”, — зауважила вона.