Постать Юрія Спіженка є знаковою для розвитку і становлення вітчизняної медицини. Він став наймолодшим міністром УРСР і першим академіком Національної медичної академії України. Ю.Спіженко також заснував в Україні перший центр онкології, в якому почали лікувати хворих за допомогою кібер-ножа.
“Розповідь про Юрія Спіженка була створена з допомогою його родини, пацієнтів, колег, журналістів, друзів і опонентів для якомога широкої аудиторії. Але особливими читачами цих спогадів будуть онуки Юрія Прокоповича ― Олександра, Наталія, Сніжана, Вероніка та Єлизавета, які отримали у спадщину пам’ять людей про свого дідуся. Їм ця книга і присвячується”, — сказано на першій шпальті видання.
Історії з книги детально описують різні періоди життя та роботи лікаря, його професійну кар’єру, здобутки, перипетії політичного життя країни тощо.
Водночас у книзі про Ю.Спіженка “говорять” його діти, колеги, з якими він працював в операційних та у кабінетах держаних органів. Про те, яким він був лікарем, розповідають і самі пацієнти...
Так, Ю.Спіженко казав, що любить починати все з нуля. Молодим хірургом він приводив до ладу занедбану систему охорони здоров’я Житомирщини. Потім узяв на себе подолання наслідків однієї з найбільших техногенних катастроф століття — Чорнобиля.
У книжці приділено увагу становленню і розвитку Національної академії медичних наук України, засновником якої став Ю.Спіженко.
Також, як зазначають автори, книга про Ю.Спіженка є спробою зрозуміти, якою була епоха, за якої він жив. Епоха перебудов і становлення української медицини, фармацевтичної галузі і систем охорони здоров’я в цілому.