Згідно з новим законом, Данія може відхилити плани будівництва газопроводу, якщо визнає, що проект може зашкодити безпеці держави або закордонній політиці.
"Ми маємо вже чотири з п’яти необхідних дозволів", - сказав Мюллер.
Він додав, що навіть якщо данський уряд не дасть згоди на будівництво газопроводу у датських територіальних водах, компанія Nord Sream 2 вже звернулася із клопотанням про надання дозволу на прокладання газопроводу в виключній економічній зоні Данії.
Це також підтвердив речник фірми Nord Stream 2 Штеффен Еберт.
"Друга заява, яку ми подали в Данії щодо побудови газопроводу у данській економічній зоні, не підлягає обмежувальному закону уряду. Там діють міжнародні конвенції про спорудження газопроводів", - сказав Еберт.
Речник компанії запевнив, що будівництво газопроводу проходить відповідно до встановлених термінів.
"Ми хочемо, аби газопровід був готовий наприкінці 2019 року і ніщо не вказує на те, аби було інакше", - сказав він.
Цього тижня Росія дала згоду на будівництво газпроводу Nord Sream 2 у своїх територіальних водах. Німеччина у березні цього року стала першою країною, яка видала усі необхідні дозволи для початку будівництва газопроводу у своїх територіальних водах та економічній зоні.
Нагадаємо, президент РФ Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель в суботу, 18 серпня, на переговорах, які пройдуть під Берліном, планують обговорити ситуацію з американськими санкціями, стан справ в Україні, в Сирії, проект газопроводу “Північний потік-2”.