Таке рішення продиктовано тим, що органи влади дедалі більше розширюють прибережну зону, в котрій забороняється проводити китобійний промисел. Тож суднам компанії доводиться виходити якомога далі в море.
Річ у тім, що компанія IP-Utgerd спеціалізуються на вилові смугачів малих. Ці ссавці не дуже великі, тож вихід заради них далеко у відкрите море не вартий того, наголошує менеджмент компаній. Натомість працівники компанії мають намір зосередитися на вилові голотурій.
Друга ісландська китобійна компанія — Hvalur — оголосила ще на початку червня цього року, що її судна не виходитимуть цього літа в море для китобійного промислу. Керівництво компанії, що спеціалізується на смугачах фінвалах, пояснило свій крок браком часу для повноцінної підготовки, адже цьогоріч влада занадто пізно видала дозволи на проведення китобійного промислу. Крім того, нині спостерігаються істотні проблеми зі збутом продукції китобійного промислу на японському ринку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Західне узбережжя США викинуло більше 50 китів
Цьогорічне призупинення китобійного промислу Ісландією сталося вперше за 17 останніх років. 2018 року ісландські китобійні підприємства виловили 145 смугачів фінвалів та шість смугачів малих. Встановлені місцевою владою щорічні квоти для китобійних компаній становлять 209 фінвалів та 217 смугачів малих. Ці норми чинні до 2023 року.
Нагадаємо, що 1986 року Міжнародна комісія з промислу китів запровадила заборону полювання на китів будь-якого виду. Рішення комісії тоді не підтримали Ісландія і Норвегія, що не відмовилися від свого традиційного промислу. Так само на китів полює й Японія. Японці пояснюють свої дії тим, що в забороні міститься виняток для китобійного промислу з науковою метою. Крім того, в грудні 2018 року Японія оголосила плани вийти зі складу комісіїі з липня 2019 року відновити полювання на китів, нагадує AFP.