“Було підняте питання, що нібито в країні існує велика проблема з киснем. Ніби-то в нас є тільки 2-3 компанії, які сертифіковані, мають ліцензію саме на поставку медичного кисню. Це не правда. В нас 16 виробників, які мають відповідну ліцензію на постачання медичного кисню. Більш того, Міністерство охорони здоров’я максимально зацікавлене в тому, щоб кількість виробників медичного кисню тільки збільшувалась. І ми відразу дуже швидко реагуємо. Для прикладу, компанія “Карпатнафтохім” подала відповідні документи на отримання ліцензії 30 квітня і 7 травня вона отримала відповідну ліцензію від Держлікслужби, яка саме видає ці ліцензії”, - сказав Максим Степанов.
Він зазначив, що Одеський припортовий завод, який є одним із постачальників кисню, не звертався до МОЗ за отриманням ліцензії, але планує це зробити.
“Наступний виробник, компанія “Кріа-Пром”, яка звернулася тільки 7 жовтня, тобто, позавчора, за отриманням цієї ліцензії, і зрозуміло, що дуже швидко вони отримають цю ліцензію, якщо відповідають всім вимогам щодо медичного кисню. Окрім того, деякі наші “експерти”, вони вважають, що треба зараз взагалі скасувати таке визначення, як медичний кисень і дозволити використання технічного кисню. Це ніколи не буде зроблено, тому що медичний кисень і технічний кисень - вони відрізняються. Медичний кисень - це лікарський засіб, який використовується для лікування людини. Він повинен відповідати певним стандартам”, - сказав міністр.
За його словами, це світова практика, тому що йдеться про здоров’я і життя громадян.
“Якщо використовувати технічний кисень, то це небезпечно саме для життя громадянина… І це просто неможливо. Більш того, технічний кисень є вибухонебезпечним, і Україна свого часу на собі це перевірила, коли в 2010 році саме застосування технічного кисню, всупереч встановленим правилам, в місті Луганськ в 7-й міській лікарні здійснився вибух, при якому загинули люди в реанімаційному відділенні”, - додав Степанов.
Нагадаємо, у МОЗ доручили у регіонах підвести кисень до 80% лікарняних ліжок для хворих на COVID-19.