Згідно з прийнятих до закону про електронні ЗМІ поправок, в основну пропозицію телеоператорів також не можна буде включати програми, які в останні три роки були заборонені для ретрансляції рішенням Національної ради з електронних ЗМІ, контролюючого діяльність теле- і радіоретрансляторів. Законодавчі поправки набудуть чинності 1 липня 2021 року.
“Канали... не повинні бути доступні в пакеті каналів кабельного оператора та інших постачальників телевізійних послуг”, — зазначив голова комісії Сейму з прав людини і суспільних справ Артусс Кайміньш, де розглядалися відповідні поправки.
Президент Латвії Егілс Левітс 11 лютого цього року направив комісії Сейму з прав людини і суспільних справ пропозицію внести зміни в закон про електронні ЗМІ, щоб збільшити в основному пакеті телеканалів кількість передач на офіційних мовах ЄС і ЄЕЗ. Зокрема, він запропонував розширити вимоги до ретрансляторів зарубіжних телеканалів таким чином, щоб частка російськомовного мовлення становила не більше 20%. Відповідні законодавчі поправки глава держави мотивував необхідністю “зміцнити інформаційний простір Латвії”.
Категорично проти такої пропозиції виступило місцеве товариство “За легальний зміст!”, що об’єднує найбільших постачальників телекомунікаційних послуг. Організація вважає, що відповідні законодавчі поправки нібито приведуть до піратства. Критиці цю ініціативу також піддало посольство Росії в Латвії, заявивши, що “в століття високих технологій всі спроби цензурувати і обмежувати інформпростір марні”.
У Латвії проживають трохи більше 1,9 млн осіб, близько 40% яких становить російськомовне населення. Єдиною державною мовою в республіці є латиська, а російська і всі інші вважаються іноземними. У 2012 році активісти на загальнонаціональному референдумі спробували домогтися надання російській мові статусу другої державної, але більшість громадян не підтримала цю ініціативу.