“Впровадження цієї процедури справді є результатом дискусій, проведених на Гельсінській міністерській сесії (17 травня 2019 року), під час якої було наголошено на необхідності узгоджених дій з метою посилення здатності організації більш ефективно реагувати в ситуаціях, коли держава-член порушує свої статутні зобов’язання або не дотримується стандартів, основних принципів та цінностей, які підтримує Рада Європи”, — йдеться в повідомленні.
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила, що вітає схвалення цієї процедури.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПАРЄ визнала Росію стороною мінських домовленостей — Ясько
29 січня Регламентний комітет ПАРЄ ухвалив нову додаткову процедуру щодо серйозних порушень країнами-членами Ради Європи своїх статутних зобов’язань, вона визначає, за яких умов може бути застосована процедура обмежень проти країни-порушниці.
Згідно з новою додатковою процедурою щодо серйозних порушень країнами-членами Ради Європи, у разі виявлення таких “серйозних порушень” передбачається нова процедура, завдання якої, — “уникнення санкцій”. Щоб виправити порушення, державі надаватиметься рік часу. Покарати за “серйозні порушення” державу-члена Ради Європи можуть лише за погодження Комітету міністрів Ради Європи, її генерального секретаря та Парламентської асамблеї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Главу російської делегації обрали віце-спікером ПАРЄ
У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ після чотирьох років перерви.
У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ. Проте 16 січня Верховна Рада ухвалила заяву про повернення постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.