“Справа в тому, що український ринок, він, в принципі, преміальний. Тобто, якщо допустимо договір укладається з прив’язкою до європейських котирувань на нафтопродукти і в кінцевому варіанті український споживач платить більше. Якщо до цього додати розуміння того, в якому стані перебуває український споживач, а його платоспроможність в порівнянні з найближчими країнами в рази, а то і в десятки разів, у порівнянні з європейськими країнами, нижче — з точки зору скільки може купити наш споживач на зарплату. З цієї точки зору, будь-яке підвищення цін є досить сильним ударом, як по споживачеві, так і в подальшому по економіці.
Перш, ніж робити такий крок, слід оцінити всі ризики, які можуть послідувати. А якщо врахувати, що до переліку імпортерів, котрі потрапили під санкції, увійшли компанії, що забезпечують близько 40% від всього імпорту скрапленого газу, — то цей ринок, звичайно, зараз знаходиться в підвішеному стані.
Забезпечити альтернативні поставки таких обсягів, компаніям не посильно ... А тим паче, знайти на зовнішніх ринках відмінних, не російських і білоруських, постачальників — буде досить важко”, — сказав він.
За словами С.Сапегіна вітчизняний ринок скрапленого газу таким чином опиняється під загрозою.
“Судячи з усього, СБУ (МЕРТ приймав рішення про санкції за поданням СБУ, — ред.) не має наміру пред’являти якісь докази і якось виходити в публічну площину, тому значить ці санкції просто увійдуть в дію і обмеження настануть”, — додав він.
При цьому експерт не виключив, що у такий спосіб може відбуватися “розчищення ринку” під якогось гравця, що є тиском на бізнес.
“Оскільки уряд не пропонує жодних альтернатив і не говорить про те, як насправді український споживач буде забезпечений паливом, то це саме так і виглядає. Оскільки? якщо немає альтернативи — ринок чекає дуже сильна дестабілізація”, — спрогнозував експерт.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, у 2017 році український ринок скрапленого газу зріс більш ніж на 30%.