Деталі
Крихітні мікроби, у тому числі рослинноподібні водорості, використовують зелений хлорофіл для фотосинтезу. Таким чином, чим більше їх кількість, тим зеленішим стає їх місце існування. Сплеск концентрації фітопланктону, як вказано, імовірно, матиме численні побічні ефекти на океанські екосистеми. Зокрема, його раптовий "демографічний бум" позбавляє навколишнє середовище кисню, створюючи гіпоксичні мертві зони, з яких не всі тварини можуть вибратися.
При цьому фітопланктон - не єдина причина, через яку океан може стати зеленішим, визнають дослідники.
Попередні оцінки припускали, що для виявлення зрушень в океанських екосистемах потрібно три десятиліття спостережень. Та команда дослідників продемонструвала, що даних із супутника MODIS-Aqua за 20 років достатньо, а це означає, що ми можемо спостерігати, розуміти та реагувати на зміну клімату швидше.
"Відбивальна здатність дистанційного зондування і, отже, екологія поверхні океану значно змінилися на більшій частині океану за останні 20 років", - пишуть дослідники у своїй опублікованій статті.
Позеленіння океану було особливо помітне навколо екватора, ідеться у дослідженні.
"Загалом ці результати свідчать про те, що наслідки зміни клімату вже відчуваються в поверхневих морських мікробних екосистемах, але ще не виявлені", - пишуть дослідники.
Дослідження опубліковано в журналі Nature.
Нагадаємо
Температура поверхні світового океану досягла рекордного рівня.