"Це не відчутно у широких масах населення, тому що багато в чому цей вплив є маніпулятивним – і звуження вікна реформ, про яке писав Freedom House, і звуження громадських свобод. Воно не так відчутне для всіх 40 мільйонів населення, але дуже відчутне для найбільш активної верстви – журналістів, антикорупціонерів, людей, що працюють в системі виборів, або в системі політики, для опозиціонерів, позапарламентських політиків..." - зазначив він.
При цьому Давидюк зауважив, що як у відсотковому, так і в кількісному показнику щодо оцінки рівня демократії падіння незначне, але, тим не менш, воно спостерігається.
"Причин декілька. Одною з них є наближення мережі виборів – це президентські і парламентські вибори", - додав експерт.
За його словами, наближення виборів мало негативний вплив не лише на це.
"Наприклад, громадські свободи: переслідування активістів-антикорупціонерів, введення декларацій привело до погіршення показників у даному пункті. Але це теж пов’язано з виборами. Влада побачила в антикорупціонерах політичних конкурентів, тому їх почали переслідувати. Звісно - не хотіли, щоб їх критикували", - зауважив Давидюк.
"Крім того – погіршення свободи слова. У цьому питання теж багато що пов’язано з виборами, хоча тут є ще кілька чинників. Один з них – усталенні корупційно-олігархічні традиції, і автократичні погляди влади. Наприклад, не розслідувана справа Шеремета, яка напряму перегукується з нерозслідуваною справою Гонгадзе. Корупційний склад, який є зараз при владі - з силовиків, олігархів, чиновників - він настільки сильний, що навіть такі гучні справи в Україні не розслідуються. А це загалом впливає на картинку свободи слова в Україні", - розповів експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Freedom House заявив, що законопроекти про звітність ГО можуть підірвати довіру партнерів до України
Взагалі, на думку політолога, в Україні зараз відбувається процес, коли політичні лідери, в тому числі Президент, тяжіють до найгірших тенденцій серед країн регіону.
"Замість того, щоб брати приклад з Далі Грибаускайте або Дональда Туска, який реалізував просто шалену кар’єру, будучи дуже успішним прем’єр-міністром, а потім перемістився в європейський офіс і став одним з лідерів ЄС. Чи Грибаускайте, яка має малу за розмірами, проте дуже сильну країну з точки зору громадянських свобод, залучення інвестицій, а також їхнього голосу і в Євросоюзі, і в світі. У той же час, наш Президент скоріше хоче рівнятися на Орбана, на Лукашенка, на Путіна, і це – негативний тренд", - наголосив експерт.
Він пояснив, що у першому випадку лідери прогнозовано вигідні для населення – країна матиме реформи, сильну економіку. В іншому - лише у тих, хто при владі, є вигоди, такі як правління країною по кілька термінів поспіль.
"Це - негативні тенденції, невигідні для самого населення, якому все ж таки потрібна змінність при владі, демократичні, антикорупційні інституції. До речі, це те, про що перестали говорити в Україні з березня поточного року. Починаючи десь від справи Савченко, можливо навіть трошки раніше, у нас про Антикорупційний суд просто забули. А це, до речі, також згадується в світі, тобто нереалізовані інституційні реформи. Справедливості в Україні немає, інвестор не може захистити свої гроші, громадянин не може захистити свої права, і т.д. - це все створює низку проблем, які в тому числі виражені і в даному звіті (Freedom House - ред.)", - наголосив він.
Водночас політолог не впевнений, чи зміниться після виборів ситуація з демократією в Україні.
"Все залежить від того, хто виграє. Наприклад, при Ющенку був один стан справ з демократією і громадськими свободами, а після того, як до влади прийшов Янукович, все кардинально змінилось", - зазначив він, додавши, що ситуація може покращиться, якщо буде обраний хтось новий, хто не звик працювати у старій "кучмівській" системі.
Нагадаємо, у щорічній доповіді "Країни перехідного періоду 2018" про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії організація Freedom House зафіксувала зниження оцінки демократії в Україні вперше з часів революції 2014 року.