Більшість великих агрохолдингів втратили прибуток.
Середнє значення EBITDA у 2018 році в сегменті публічних агрохолдингів зменшилося на 17 млн дол., у порівнянні з 2017 роком — з 88,1 до 71,1 млн дол.
До прикладу, EBITDA агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” зменшилася з 459 млн дол. до 450, агрохолдигу “Кернел” — з 319,2 до 222,5 млн дол., агрохолдингу “Astarta” — з 144,3 до 65,1 млн дол.
З 12 публічних агрохолдингів покращити EBITDA вдалося лише “IMC”, “Agroton”, “AGROGENERATION” та “AGROMINO”.
“Хоча EBITDA є абсолютно загальним показником, він широко використовується в фінансовому аналізі. EBITDA не дозволяє робити конкретних висновків щодо прибутковості певної компанії, проте ретроспективний погляд на цей показник дає розуміння, куди рухається компанія саме з точки зору динаміки її економічної діяльності”, — пояснили в УКАБ.
Фахівці переконані, що ймовірні першопричини погіршення фінансового показника варто шукати в середині галузі та на міжнародних товарних ринках.
“Спад міг бути зумовлений такими чинниками як висока конкуренція, несприятлива цінова кон’юнктура, зростання цін на сировину, виробничі ресурси тощо”, — вказують в УКАБ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Силовики почали “кошмарити” фермерів
Більше того, минулого року зросло середнє значення коефіцієнту боргового навантаження (відношення сукупного боргу до сукупних активів компанії — ред.) у таких компаній, як “Кернел”, “IMC”, “Agro Liga”, “Astarta”, “Avangard”, “Milkland”. Натомість, середнє значення показника впало у таких агрохолдингів, як “Agroton”, “AGROGENERATION”, " Миронівський хлібопродукт “, „KSG“.
Загалом по ринку середнє значення коефіцієнту боргового навантаження зросло з 38% у 2017 році до 41% у 2018 році.
Чистий прибуток переважної більшості публічних аграрних компаній у 2018 році суттєво впав.
Мова йде про агрохолдинг ” Миронівський хлібопродукт " - з 230 млн дол. у 2017 році до 128 млн дол. у 2018 році, “Кернел” — з 178,6 до 62,1 млн дол., “Ovostar” — з 22,9 до 17,5 млн дол., “KSG” — з 900 тис. дол. до 300 тис. дол. та інші.
Крім того, більше половини публічних аграрних холдингів у 2018 році скоротили свою маржу прибутку (рентабельність).
За рік зменшився в цілому земельний банк агрохолдингів — з 5,95 млн га до 5,62 млн га.
“Якщо розглядати сегмент 15-ти найбільших українських агрохолдингів, то на кінець 2018 року їх сукупний земельний банк дорівнював 3,2 млн га. Це на 4% менше, ніж станом на кінець 2017 року (3,34 млн га)”, — уточнили в УКАБ.
Експерти пов’язують зменшення земельного банку зі скороченням кількості агрохолдингів — з 93 до 85 за рік. Йдеться, зокрема, про вертикально-інтегровані компанії.
“Невідомо, що саме спричинило таке скорочення. Це може свідчити про те, що український агробізнес є дійсно конкурентним середовищем і компанія може зростати, залишаючись при цьому ефективною, лише до певної межі”, — вважають в УКАБ.
Як повідомляв УНН, українські агропідприємства користуються підтримкою держави (дотації). Втім, їх розмір мізерно малий на фоні державної підтримки в країнах ЄС, з якими Україна конкурує на міжнародних ринках.
У 2016 році дотації на аграрне виробництво у 28 країнах ЄС в цілому становили 52,6 млрд євро або по 2 млрд євро в середньому на країну. Українські ж аграрії у 2017 році від держави отримали загалом 6 млрд грн, що в 10 разів менше, ніж в європейській країні.
Як зазначав раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, той факт, що українські виробники в умовах мізерної держпідтримки примудряються конкурувати з іншими країнами і ще якось заробляти — більше схоже на диво.
Нагадаємо, Україна увійшла у ТОП світових експортерів курятини. Хоча ще п’ять років тому країна була залежна від імпорту цього продукту. Найбільший виробник і експортер країни — компанія “Миронівський хлібопродукт” (ТМ Наша Ряба).