В Державному бюро розслідувань давно існує практика невиконання рішень слідчих суддів. Правоохоронці, зокрема, не поспішають визнавати осіб потерпілими у кримінальних провадженнях, адже після цього їм додається більше роботи. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив керуючий партнер адвокатського обʼєднання "Dexter", адвокат Богдан Коваль.
Контекст
Співвласниця банку "Конкорд" Юлія Сосєдка повідомила, що ДБР вже чотири місяці не виконує рішення суду і не визнає її потерпілою у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою та службовим становищем директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою. Відповідне рішення суду вона отримала ще у квітні, проте слідчі досі не вручили їй памʼятку про права потерпілого.
На практиці таке буває. Деколи отримати статус потерпілого буває дуже важко, оскільки у слідчого тоді з’являється такий широкий формат роботи, додаткової, оскільки у потерпілого з’являються права, потерпілий може заявляти клопотання, які слідчий має розглядати, виконувати і так далі. Тому слідчий дуже часто до останнього не визнають особу потерпілою
Адвокат додав, що Державне бюро розслідувань в цьому плані не виключення.
Щодо невиконання ухвали слідчого судді, то в ДБР це також давня практика. Оскільки сам же ж і ДБР розслідує потім невиконання ухвал слідчих суддів
За його словами, слідчі ДБР зайняли таку позицію, що ухвала слідчого судді - це не ухвала суду і її не виконання не містить ознак складу злочину, передбаченого ст. 382 ККУ (умисне невиконання рішення суду).
Коваль наголосив, що у такому випадку потерпілі повинні звертатися до правоохоронців із заявою про вчинення злочину, а саме про невиконання ухвали суду.
Нагадаємо
Кримінальне провадження проти Олександра Зими було відкрите за статтями, які стосуються зловживання владою та службовим становищем. Справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані банком "Конкордом" проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку до НБУ, у яких "Конкорд" вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію "Конкорду" й увів туди тимчасову адміністрацію.
Пізніше Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку "Конкорд" Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці "Конкорду" Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. На цей час слідство триває.