Про дослідження
Дослідження ПРООН стало найбільшим в історії опитуванням громадської думки про вплив зміни клімату на світові процеси. У ньому взяли участь близько 1,2 млн осіб, які проживають в 50 різних країнах. При цьому вказується, що в рамках дослідження через мобільні ігри було проведено спеціальне опитування серед молодих людей до 18 років. Респондентам було поставлено питання про те, чи є зміна клімату глобальною надзвичайною ситуацією і чи підтримують вони 18 ключових напрямків кліматичної політики в шести різних областях, включаючи економіку, енергетику, транспорт, виробництво і споживання продуктів харчування, навколишнє середовище та забезпечення безпеки людини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміни клімату можуть обійтися світу в 20 млрд доларів щорічно - звіт ООН
Результати дослідження
Результати показали, що 64% опитаних вважають зміну клімату глобальною надзвичайною ситуацією, навіть незважаючи на триваючу пандемію коронавірусу. Найчастіше вони виступали за розширення кліматичної політики держав. Наприклад, у восьми з 10 досліджуваних країн з найвищими рівнями викидів, що припадають на енергетичний сектор, більшість респондентів висловлювався на підтримку переходу до поновлюваних джерел енергії. Дев’ять з 10 держав з найбільш урбанізованих населенням виступили за активне використання екологічно чистого транспорту, в тому числі електромобілів, автобусів і велосипедів.
Фахівці виявили прямий взаємозв’язок між рівнем освіти учасників дослідження і їх бажанням впоратися з кліматичною кризою. Зокрема, особи, які отримали якісну освіту в університетах або коледжах як в країнах з низьким рівнем доходу, включаючи Бутан і Демократичну Республіку Конго, так і в державах з високим рівнем доходу, наприклад у Франції та Японії, розглядають ситуацію в даний час ситуацію зі зміною клімату як надзвичайну. При цьому, як свідчать дані опитування, молоді люди віком до 18 років більше, ніж особи старшого віку, схильні вважати, що кліматичні зміни є серйозною проблемою для людства.
“Результати опитування ясно показують, що термінові заходи по боротьбі зі зміною клімату користуються широкою підтримкою людей у всьому світі, незалежно від національності, віку, статі та рівня освіти”, — зазначив адміністратор ПРООН Ахім Штайнер. При цьому він додав, що в дослідженні визначені основні напрямки політики держав для вирішення глобальних проблем, пов’язаних з кліматичними змінами.
Таким чином, як підкреслюється в дослідженні, найбільш популярними з них стали збереження лісів і земель, активний перехід до використання сонячної, вітрової та відновлюваної енергії, впровадження екологічно безпечних методів ведення сільського господарства, а також збільшення інвестицій в “зелені” підприємства і робочі місця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський розповів про кліматичні цілі України
Виклик людству
У грудні генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, виступаючи в відеоформаті на Саміті з амбітним завданням в області зміни клімату, заявив, що всі світові лідери повинні оголосити в своїх країнах надзвичайний стан у сфері клімату до тих пір, поки не буде забезпечена вуглецева нейтральність.
Генсек нагадав, що близько 38 країн “вже зробили цей крок, визнавши екстреність ситуації і серйозність того, що поставлено на карту”. Гутерріш акцентував увагу на тому, що головна мета ООН на 2021 рік — “створення воістину глобальної коаліції за забезпечення вуглецевої нейтральності до середини сторіччя”.
Разом з тим, за словами Гутерріша, необхідно істотно скорочувати глобальні викиди з метою зменшити їх на 45% до 2030 року в порівнянні з 2010 роком". На думку генсека ООН, це повинно бути повністю відображено в ході перегляду тих рівнів, до яких сторони Паризької угоди зобов’язані скоротити викиди напередодні 26-ї Конференції сторін Рамкової конвенції про зміну клімату, яка пройде в Глазго.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генсек ООН привітав рішення США повернутися в Паризьку хартію по клімату
Про Паризьку хартію по питань клімату
Паризька хартія по клімату була прийнята в столиці Франції 12 грудня 2015 року за підсумками 21-й конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Угода набула чинності 4 листопада 2016 року.
Документ проголосив метою не допустити перевищення глобальної середньорічної температури на планеті до 2100 року більш ніж на два градуси Цельсія від доіндустріального рівня і вжити заходів для утримання потепління в межах 1,5 градуса (в даний час середня температура на 0,75 градуса вище, ніж середньорічні показники в 1850-1900 роках).
За даними ООН на жовтень 2020 року, його ратифікували 189 країн, включно з Україною.