Категорично проти перейменування вулиць в Одесі виступили 50% опитуваних. Так само 50% виступили з повною підтримкою такого рішення Одеської ОВА. Відповідне голосування оприлюднено в телеграм-каналі мера Одеси Геннадія Труханова, передає УНН.
В опитуванні прийняло участь більше 184 тисячі людей. Ініціатором, перейменування вулиць в Одесі, нагадаємо, став Інститут національної памʼяті, а підставою - прийнятий Верховною Радою закон про заборону і засудження російської імперської політики. Під перейменування потрапили 84 вулиці.
Мета цих змін - розірвати асоціації з російською та радянською історією і посилити українську культурну та історичну ідентичність. Наприклад, вулиця Пушкіна стане Італійською вулицею, бульвар Жванецького перейменують на бульвар Військово-морських сил, а Думська площа називатиметься Біржовою.
Деякі вулиці отримають назви на честь відомих українських діячів та історичних подій. Так, вулиця Жуковського буде перейменована на вулицю Лесі Українки, а вулиця Бабеля стане вулицею Дмитра Іванова.
Варто зазначити, що загалом у рекомендаціях владі Одеської області було вказано перейменувати 91 вулицю. Але сім вулиць залишилися без змін. Зокрема вулиця Леоніда Утьосова, радянського артиста, який присвятив одну зі своїх пісень "У Чорного моря" Одесі. Як відомо, пісня настільки улюблена одеситами, що вважається неформальним гімном міста.
Водночас багато назв вулиць дійсно втратили свою актуальність. Наприклад, вулиці "Політкаторжан", "Градоначальницька", "Армійська". Багато з них тепер увічнюватимуть захисників України.
Найбільш спірним виявилося перейменування Думської площі, вулиці Жванецької, Бабеля, а також Ільфа і Петрова. Вулиць, які, на думку багатьох жителів Одеси, створювали місту колорит. Замість Думської тепер буде площа Біржова, замість Ільфа і Петрова - сім'ї Глодан (загиблої від російських атак), а бульвар Жванецького перейменують на бульвар Військово-морських сил.
Також в Одесі з'являться вулиці Лесі Українки, Менделя Мойше Сфоріма і Дмитра Павличка. Цей процес викликав різні реакції серед місцевих жителів. Одні підтримують зміни як крок до зміцнення національної ідентичності, інші висловлюють невдоволення, вважаючи, що це створить складнощі в орієнтації та повсякденному житті.