З 2022 року новорічний декор українських домівок повертається до своїх джерел. Автентичні прикраси стають не лише частиною святкового інтер’єру, а й способом віднайти та пізнати власну ідентичність. Команда Благодійного фонду "МХП-Громаді", який підтримує локальні музеї та культурні проєкти, зібрала добірку ідей для святкового декорування дому від працівників музеїв.
1. Дідух — символ родючості та добробуту
Дідух — це сніп із пшениці чи жита, який символізує дух предків та родючість. Його ставлять у домі на почесне місце, як символ добробуту, яке родина прагне зберігати у новому році.
"Сьогодні сотні майстрів відновлюють традиції плетіння дідуха. Для багатьох це вже стало справою життя. Однією з таких майстринь є черкащанка Ольга Собкович, чиї дідухи прикрашали й наші експозиції. Якщо для давніх українців дідух був звичайним снопом, то у сучасному виконанні пані Ольги він перетворюється на справжній витвір мистецтва. До слова, майстриня вже давно не засаджує частину городу картоплею чи іншими овочами, бо вирощує жито, пшеницю, полбу, сухоцвіт, які вплітає в свої вироби. Її дідухів замовляють не лише по всій Україні, а й за кордоном", — розповідає Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" в с. Легедзине.
Як приклад, один із її останніх творів — 1,5-метровий дідух, прикрашає дім у Чилі. А попит на традиційні українські прикраси настільки великий, що вже у вересні майстриня припиняє брати нові замовлення до Нового року.
2. Різдвяний павук — гармонія у святковому інтер’єрі
Павук із соломи — це традиційна прикраса української хати, яка особливо характерна для північних регіонів України, а нині поширилася на всю територію. У давнину його підвішували до стелі в оселі, де він крутився від найменшого руху повітря, відкидаючи химерні тіні на стіни. У своїй витонченості павук нагадував павутину, символізуючи гармонію та порядок у світі.
"Різдвяний павук — це не лише прикраса, а й оберіг оселі. За стародавніми віруваннями, він захищав дім від злих сил та приносив добробут і злагоду в родину. У нашому музеї в одному із залів теж є великий павук. Відвідувачі надзвичайно люблять сидіти під ним: за повір’ям, якщо людина спокійна, то павук не швидко крутиться й швидко зупиняється, а якщо тривожна, то павук багато хитається і довго не зупиняється. Торік завдяки БФ "МХП-Громаді" ми змогли відкрити центральний вхід у музеї, тож цей та інші автентичні українські експонати відтепер можуть спостерігати всі охочі", — розповідає Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".
Сьогодні майстри продовжують створювати ці автентичні прикраси, дотримуючись традиційних технологій. Завдяки таким виробам старовинний символ Різдва знаходить своє місце у сучасних українських домівках, додаючи святковій атмосфері глибокого сенсу.
3. Солом’яні прикраси на ялинку
Ляльки-мотанки, зірочки, горішки — усе це можна створити власноруч із соломи. У Миронівському краєзнавчому музеї на Київщині регулярно проводять майстер-класи, аби навчати дітей мистецтва створення солом’яних прикрас.
"Солом’яні прикраси — це справжній скарб, який зберігає історію нашого народу. Навіть коли скляні кульки стали популярними в 1960–70-х роках, автентичний декор продовжував прикрашати ялинки. Це поєднання традицій створює особливу атмосферу, яка неможлива з фабричними прикрасами", — ділиться Інна Савсюк, директорка Миронівського краєзнавчого музею.
Окрім естетичної цінності, солом’яні вироби мають і практичний сенс. У давнину вони були доступними для кожної родини, адже солома була найпростішим матеріалом. Сьогодні такі прикраси повертаються у святковий побут як символ екологічності та шани до природи.
4. Яворівська іграшка — дерев’яна класика
Дерев’яні прикраси з Яворова є справжнім символом української майстерності та народного мистецтва. Вони вирізняються яскравими розписами, виконаними у характерних кольорах, які гармонійно поєднують теплі відтінки червоного, жовтого та зеленого. Такі вироби не лише додають святкової атмосфери, а й несуть у собі дух традицій, що передавалися з покоління в покоління.
"Завдяки підтримці БФ "МХП-Громаді", який профінансував видання артбуку про яворівську іграшку, ця унікальна традиція не лише зберігається, а й отримує нове дихання. Артбук знайомить сучасників із тонкощами створення цих прикрас, їхньою історією та символікою", – додає Оксана Когут, майстриня та ініціаторка створення Музею яворівської іграшки.
Дерев’яні прикраси чудово підходять для декору ялинки, додаючи їй автентичного вигляду. Також вони можуть стати стильним акцентом на святковому столі або новорічним подарунком.
5. Витинанки — історії, вирізані з паперу
Витинанки — це традиційні українські прикраси, які нагадують сніжинки, але значно перевершують їх своєю складністю та змістом. Кожен вирізаний із паперу сюжет несе унікальну історію. Від простих геометричних візерунків до складних композицій із зображенням сцен святкування Різдва.
"Витинанки дарують особливу атмосферу. Вони — як місток між минулим і сьогоденням, зберігаючи у собі дух українських традицій", — підкреслює Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського обласного краєзнавчого музею, який у партнерстві з ГО "Союз українок" стали переможцями конкурсу соціальних ініціатив "Час діяти, Україно!".
У Полтавському музеї витинанки є невіддільною частиною святкових експозицій, які відображають різдвяні традиції регіону. Тут також проводять майстер-класи, де діти та дорослі можуть навчитися цього мистецтва.
Особливістю витинанок є їхня доступність: усе, що потрібно для створення, — це аркуш паперу, ножиці чи гострий ніж, і трохи терпіння. Але попри простоту матеріалів, результат завжди вражає своєю вишуканістю.