Вартість соняшникової олії ніхто не контролює, пояснює експерт. Продажі олії по завищеним цінам забезпечують виробників та торгові мережі надприбутками, додає він.
“У Європі, наприклад, олія українського виробництва коштує дешевше, аніж в Україні. Все тому, що там немає спекулятивного навантаження. В ЄС виробник і торгівельні мережі мають чітко визначений відсоток з продажу продукту — в межах 5-10%. А у нас, скоріше за все, йде мова про надвисоку питому вагу прибутку виробників. На додаток — прибуток посередників, торгівельних організацій”, — пояснює Плотніков.
Аби стабілізувати ціни на олію в Україні достатньо зменшити ці прибутки виробників, каже фахівець.
“І додатково — звернутися до АМКУ та інших регулюючих органів. Хай вони подивляться і вивчать, що у нас відбувається на цьому ринку, чи присутня там змова виробників, чи коректною є ціна на олію”, — додав експерт.
Ціни на олію в Україні можна зменшити шляхом ввозу імпортного продукту, припускає Плотніков.
“Але це навряд чи вдасться зробити. Ані виробникам, ані торговим мережам не вигідно, щоб українці отримували доступ до більш дешевої олії”, — каже він.
Думку експерта розділяє економічний експерт Віктор Медвідь. За його словами, ринок соняшникової олії в Україні має всі ознаки монополізації.
“А українські супермаркети, натомість, мають всі ознаки олігополії. Адже для того, щоб продавати свій продукт на полицях того чи іншого магазину, вам треба заплатити гроші. Тобто, маємо монополію серед виробників і олігополію серед супермаркетів. Відповідно, ціни ростуть так, як того хочуть виробники і супермаркети, а АМКУ, який повинен це розслідувати — мовчить”, — заявив він.
Доповнення
Ситуація на українському ринку соняшникової олії аналогічна тій, що була на ринку вугілля під час застосування формули “Роттердам+”. Україна — найбільший постачальник олії у світі. Соняшник збирається і виробляється в олію виключно в Україні, проте на внутрішній ринок олія відпускається за світовими ( експортними) цінами. Це дозволяє виробниками отримувати надприбутки і забезпечувати капіталізацію своїх компаній. Цей факт підтверджує і найбільший виробник олії в Україні, компанія “Кернел”. Свій успіх вони пов’язують з двома факторами: відсутністю конкуренції на ринку і високі світові ціни.
“Не дивлячись на значну волатильність, світові ціни на соняшникову олію в 2020 ФР були вищими, ніж рік тому, що позитивно вплинуло на прибуток українських фермерів і переробників. А враховуючи рекордний урожай насіння соняшнику в Україні в 16,5 млн тонн у поєднанні з незначним зростанням потужностей з переробки, конкуренція між переробниками олійних насіння знизилася, що дозволило „Кернел“ забезпечити високу рентабельність з EBITDA у розмірі 100 доларів на тонну проданої соняшникової олії”, — вказує засновник “Кернел” Андрій Веревський.
Поки АМКУ продовжує вивчення ринку олії на предмет виявлення монополії і порушень, експерти прогнозують зростання цін на пляшку олії восени до 100 грн, хоча і нинішні ціни вже вдвічі дорожче за європейські.
До слова
В разі якщо АМКУ доведе монопольне положення “Кернел”, засновник компанії Андрій Веревський матиме усі шанси потрапити у список олігархів за версією законопроекту Президента Володимира Зеленського. Адже він окрім того має суттєвий вплив на політичне життя, бо саме його називають бенефіціаром депутатської групи “Довіра”. Водночас за версією Forbes він посідає 16-е місце у списку найбагатших українців зі статком у 520 млн доларів, що безумовно більше визначених Президентом 80 млн доларів. Тобто він підпадає під необхідні три критерії олігарха, визначених президентським законопроектом.