Цитата:
“Законопроектом пропонується визначити, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, виключивши відповідні категорії справ з виключної підсудності окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ”, — йдеться в пояснювальній записці законопроекту.
Також повідомляється, що пропонується, аби розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України здійснювався Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів.
Окрім того, пропонується, аби адміністративні справи щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, інших суб’єктів владних повноважень, повноваження яких поширюються на всю територію України, розглядалися Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з трьох суддів.
Судом апеляційної інстанції у зазначених вище справах пропонується, щоб була Велика Палата Верховного Суду.
Також цим законопроектом уточнюється значення терміну “нормативно-правовий акт” для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.
Що було раніше
У Верховній Раді було зареєстровано три законопроекти, ініційованих Президентом України Володимиром Зеленським щодо функціонування судової системи.
Раніше у Президента Володимира Зеленського зазначали, що у разі ухвалення першого законопроекту всі судові спори, у яких оскаржуються акти центральних органів виконавчої влади, державних регуляторів та будь-якого іншого суб’єкта владних повноважень, які поширюються на всю територію України, забираються з виключної підсудності Окружного адміністративного суду міста Києва і будуть передані Верховному Суду як суду першої інстанції. Судом апеляційної інстанції у таких спорах буде Велика Палата Верховного Суду.
Другий законопроект передбачає обов’язкову перевірку на доброчесність чинних та майбутніх членів Вищої ради правосуддя, а також врегульовує питання діяльності служби дисциплінарних інспекторів як постійного структурного підрозділу секретаріату ВРП.
В ОП також зазначали, що третім законопроектом вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення й запроваджується відповідальність за ненадання інформації на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Доповнення
Додамо, що ОАСК відомий своїми скандальними рішеннями та суддями. Одними з нещодавніх своїх рішень, приміром, суд скасував рішення КМДА щодо перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, постанову уряду щодо нового українського правопису.
Також голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка підозрюють в об’єднанні із поплічниками задля захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі.
Питання повноважень ОАСК також обговорюється вже певний час. Директор НАБУ Артем Ситник з цього приводу висловлював думку, що теоретично ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва можливо, проте правильніше та простіше було перетворити його в простий суд першої інстанції.
У жовтні минулого року Зеленський у відповідь на петицію з проханням подати до ВР законопроекти про ліквідацію ОАСК запропонував розпочати консультації з ВРП для напрацювання прозорої та коректної процедури, яка дозволила б вирішити питання ОАСК" та зняти певну напругу в суспільстві щодо цієї ситуації".