Цитата:
“Залежно від запиту Венеційська комісія готувала висновки щодо законопроектів і ухвалених законів. Якщо законопроект ухвалюється у той час, коли Комісія готує висновок щодо нього, у висновку часто робиться посилання на ухвалений текст”, — повідомили в пресслужбі.
Що сказав Зеленський
Напередодні в інтерв’ю одному з телеканалів Президент Володимир Зеленський заявив, що до Венеційської комісії було направлено “не зовсім зрозумілий документ”.
“Давайте будемо послідовними: по-перше, з керівником Венеційської комісії, паном Буккікіо ми непогано знайомі. По-друге, він був достатньо здивований, що йому відправили на розгляд законопроект, який не пройшов друге читання. Це не зовсім зрозумілий документ. Це не остаточний закон. Мало того, що він не проголосований був і не пройшов друге читання, він не підписаний Президентом України. Він хотів би, і це його пряма мова — він хотів би побачити саме законопроект в остаточному виді, підписаний Президентом України. І тоді, ми з вами отримуємо від них висновки”, — сказав Глава держави.
Він додав, що “колишній спікер дуже хотів це зробити швидко, щоб вплинути на те, щоб депутати Верховної Ради не голосували в другому читанні. Це був політичний крок, вважаю, що такий дрібний і помилковий”.
Деталі
Як пояснює УНН представник Президента в Конституційному Суді України Федір Веніславський, який також є членом парламенитського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Венеційська комісія очікує від України “закон, а не законопроект, який невідомо, наскільки відповідає кінцевому варіанту”.
“Тому, звичайно — Президент про це говорив із президентом Венеційської комісії — як тільки закон буде підписано головою Верховної Ради, паном Стефанчуком, і потім підписаний Президентом, він потім буде направлений до Венеційської комісії як остаточний текст документу, який має бути проаналізований цією організацією”, — пояснює він.
УНН поцікавився щодо попередніх випадків, коли Рада направляла до Венеціанки законопроекти до підписання головою ВР, зокрема під час так званої “конституційної кризи”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна запросила терміновий висновок Венеціанської комісії щодо законопроекту про ВРП
“Ми направляли документ між першим і другим читанням з приводу всеукраїнського референдуму. Але питання не стояло з точки зору того, щоб вони оцінили цей законопроект так, як законопроект про олігархів. Тоді нам необхідні були методичні рекомендації Венеційської комісії, щоб ми отримали між першим і другим читанням певний дороговказ”, — зазначив співрозмовник УНН.
У цьому ж випадку, з його слів, виникла ситуація, коли до Венеційської комісії направили законопроект навіть без урахування пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, які надійшли між першим і другим читанням.
“Звичайно, коли ми уже закон ухвалили, то абсолютно логічно направити його остаточний текст, чинний, для того, щоб Венеційська комісія зробила свої застереження. А оскільки він вступає у силу через пів року після набрання чинності, то у нас буде абсолютний ліміт часу, щоб, у випадку необхідності, ми врахували зауваження Венеційки”, — сказав Веніславський.
На уточнююче запитання він відповів, що від Венеціанки щодо "закону про олігархів" варто очікувати лише одного висновку.
Суперечка з Разумковим
Співрозмовник УНН прокоментував також ситуацію навколо підпису проекту закону № 5599.
“Це той випадок, коли пан Разумков, дивлячись на рішення Конституційного Суду, яке говорить про абсолютно протилежний варіант. Тобто, коли повноваження голови Верховної Ради України достроково припиняються, чи має право підписувати законопроект, прийнятий Верховною Радою за попереднього голови, новий голова. КСУ чітко і однозначно сказав — так. Тому що голова ВРУ втрачає статус суб’єкта законодавчої ініціативи, і він не має права навіть підписувати законопроекти, ухвалені Верховною Радою. Тому це — чиста маніпуляція з боку Дмитра”, — сказав він.
Веніславський надав також витримку з рішення КСУ, на яке посилався Разумков:
- (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
Суб’єкт – Голова Верховної Ради України – продовжує в конституційних межах брати участь у правовідносинах, пов’язаних із законодавчою процедурою, обсяг його повноважень залишається таким же. Тому всі дії, вчинені попереднім Головою Верховної Ради України, є юридично значущими і в необхідних випадках потребують свого продовження.
- (пункт 1 резолютивної частини)
У контексті конституційного подання положення другого речення частини четвертої статті 94 Конституції України необхідно розуміти так, що діючий Голова Верховної Ради України невідкладно офіційно оприлюднює і опубліковує закон, прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу під час повторного розгляду і не підписаний та не оприлюднений Президентом України протягом десяти днів, якщо попередній Голова Верховної Ради України не вчинив таких дій.
- (пункт 2 резолютивної частини)
Положення частини четвертої статті 94 Конституції України щодо невідкладності офіційного оприлюднення та опублікування Головою Верховної Ради України закону, у разі якщо Президент України не підписав та не оприлюднив його протягом десяти днів, треба розуміти так, що Голова Верховної Ради України зобов’язаний офіційно оприлюднити і опублікувати такий закон у пріоритетному порядку – раніше інших актів.
Рішення Конституційного Суду України - у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 94 Конституції України від 9 жовтня 2007 року № 7-рп/2007.
Що було раніше
Напередодні ексспікер Верховної Ради в ефірі одного з телеканалів заявив, що закон про олігархів повинен підписувати саме він.
Зі слів Разумкова, згідно з рішенням Конституційного Суду, голова ВР підписує законопроєкт, засвідчуючи, що це саме той текст законопроекту, який був ухвалений у стінах Верховної Ради у той чи інший день, коли він голосувався.
Слова попередника прокоментував новий очільник ВР Руслан Стефанчук.
“Щодо доволі розтиражованої інформації, що може підписувати лише голова, при якому приймався законопроект, то мені видається, що ця інформація не відповідає дійсності, тому що жодна стаття Регламенту, жодна стаття Конституції України не передбачає саме такий порядок, і це абсолютно логічно. Тому що голова ВР — це просто посада, яка має мати тяглість”, — сказав він журналістам.
Додамо
Верховна Рада схвалила законопроект про олігархів 23 вересня. Під крики “Геть диктатуру!” ВР відхилила більшість правок нардепів до законопроекту про олігархів.
А вже 24 вересня повідомлялося, що Рада нібито має переголосувати законопроект через правову колізію, що виникла. Йдеться про те, що врахували одночасно 3-и (396, 398, 406) правки, які суперечать одна одній.
Пізніше, однак, у головному комітеті заявили, що спірних правок щодо законопроекту № 5599 про олігархів не знайшли.
Водночас народні обранці подали 12 постанов — від нардепів від “Європейської солідарності” та “Опозиційної платформи — За життя” — щодо скасування закону № 5599 про олігархів.