Український агросектор значною мірою залежить від стабільного внутрішнього виробництва мінеральних добрив. Галузь поєднує сільське господарство, енергетику, промисловість, логістику та експорт, а її відновлення може стати одним із чинників економічної стійкості країни.
Виробництво добрив для України має стратегічне значення, оскільки без надійного внутрішнього постачання азотних добрив зростають витрати аграріїв, падає врожайність і посилюється залежність від імпорту. Про це йдеться у блозі Александра Мужеля на Korrespondent.net, пише УНН.
Деталі
У матеріалі зазначається, що Україна має понад 30 мільйонів гектарів орних земель і входить до числа великих експортерів пшениці, кукурудзи та соняшникової олії. При цьому сучасне сільське господарство значною мірою залежить від азотних добрив, які підтримують родючість ґрунтів і врожайність.
Автор вказує, що виробництво аміаку прямо пов’язане з природним газом: для однієї тонни аміаку потрібно близько 1000 кубометрів газу. Такий процес створює для економіки більшу додану вартість, ніж експорт сировинного газу.
У блозі також йдеться, що українська галузь добрив історично була висококонцентрованою. Серед ключових підприємств згадуються Черкаський Азот, Рівнеазот, ДніпроАзот та Одеський припортовий завод. ОПЗ у матеріалі названо одним із найцінніших промислових активів країни завдяки виробничим потужностям, чорноморському розташуванню та логістичній інфраструктурі.
Повномасштабна війна, воєнні ризики, коливання цін на природний газ, логістичні обмеження та нестача фінансування призвели до зупинок або сповільнення роботи підприємств. Як наслідок, Україна дедалі більше залежить від імпорту добрив, що робить аграріїв вразливішими до міжнародних цінових коливань і перебоїв у постачанні.
Окремо у матеріалі звертається увага на зв’язок ринку добрив із глобальною енергетикою та геополітикою. Зокрема, напруга на Близькому Сході та ризики для судноплавства через Ормузьку протоку можуть впливати на світові ринки газу і добрив.
Контекст
До повномасштабної війни Україна мала достатньо потужностей, щоб покривати внутрішні потреби у добривах і зберігати експортні можливості. Нині частина цієї інфраструктури простоює.
У матеріалі підкреслюється, що відновлення та модернізація виробництва добрив може підтримати агросектор, промислові робочі місця, податкові надходження, експорт і залучення інвестицій у період відбудови.