Важливо зазначити, що наукові матеріали, опубліковані на bioRxiv — на даний момент проходять фінальне рецензування. Відповідно, дані результати досліджень носять попередній характер.
Деталі
“Однією з основних причин формування тромбів після вакцинації може бути випадкове потрапляння препарату в вену. Захиститися від цього можна, якщо вводити вакцину внутрішньом’язово з попереднім відсмоктуванням рідини”, — пишуть дослідники.
Про те, що після вакцинації препаратами компаній AstraZeneca і Johnson & Johnson у пацієнтів в кровоносних судинах можуть утворитися тромби, стало відомо навесні цього року. Через це в деяких країнах світу відмовилися від щеплень AstraZeneca.
Після цього дослідники стали пильно вивчати побічні ефекти від цієї вакцини. За результатами нового дослідження німецькі та італійські медики під керівництвом Лео Ніколаі з Мюнхенського університету припустили, як виникають такі тромби.
Ідея провести це дослідження з’явилася у Ніколаі та його колег після того, як в клініку Мюнхенського університету звернувся за допомогою 27-річний чоловік, який протягом десяти днів після вакцини AstraZeneca страждав від непояснених головних болів. Дослідження за допомогою комп’ютерного томографа показало, що в одній з великих вен його мозку був тромб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поєднання вакцин від AstraZeneca і Pfizer виявилося ефективнішим двох доз AstraZeneca — дослідження
Розчинивши тромб, вчені детально обстежили пацієнта і не знайшли свідчень того, що той утворився в результаті аутоімунної реакції, яку спровокувала вакцина. Це наштовхнуло вчених на думку, що частинки аденовірусів можуть взаємодіяти з тромбоцитами самі по собі і змушувати їх утворити тромби.
Керуючись цією ідеєю, біологи простежили, як організм декількох десятків мишей реагував на введення щеплення AstraZeneca в їхню м’язову тканину, як це зазвичай відбувається при вакцинації, а також при її попаданні в різні кровоносні судини, де частки аденовірусів можуть безперешкодно взаємодіяти з клітинами крові.
Досліди показали, що частинки аденовірусів дійсно могли з’єднуватися з тромбоцитами і провокували спонтанне утворення невеликих тромбів у венах і інших кровоносних судинах мишей. Ця реакція різко посилювалася в тих випадках, коли імунна система встигала виявити аденовіруси, прикріплені до поверхні тромбоцитів, і починала виробляти антитіла до них.
Аналогічні результати вчені отримали в дослідах на культурах людських кров’яних клітин. При цьому мРНК-вакцини, а також інактивовані частки аденовірусу не викликали подібної реакції ні в організмі мишей, ні в культурі клітин. Все це вказує на те, що порушення в роботі тромбоцитів були безпосередньо пов’язані з попаданням життєздатних частинок аденовірусу в кровотік.
Тому вчені припускають, що значна частина тромбів, які виникають після вакцини AstraZeneca, могли з’явитися через випадкове попадання частинок аденовірусу в кровотік пацієнтів після невдалих ін’єкцій. З цим можна боротися, якщо медики почнуть ретельніше відстежувати, куди вони вводять препарат, підсумували Ніколаі та його колеги.