“Мінську було б краще робити кроки для відновлення діалогу, а не далі погіршувати ситуацію”, — цитує Стано DW.
Він також нагадав, що ЄС не визнає результати президентських виборів в Білорусі і не вважає Олександра Лукашенка легітимним представником білоруського народу. Разом з тим Брюссель продовжить підтримувати діалог з громадянським суспільством Білорусі, підкреслив Стано.
Представник зовнішньополітичної служби ЄС також повідомив, що міністри закордонних справ ЄС на відеоконференції 19 листопада обговорять можливість розширення санкцій відносно Білорусі. Введення нових штрафних заходів буде можливо за згодою на них всіх країн ЄС, уточнив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна виступила з засудженням білоруської влади через смерть побитого активіста Бондаренка
Раніше міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей повідомив про рішення Мінська призупинити роботу Координаційної групи Білорусь — ЄС, в рамках якої вівся діалог щодо взаємодії, в тому числі з питань захисту прав людини.
Одночасно Мінськ знижує рівень участі в програмі ЄС “Східне партнерство” до експертного, заявив далі Макей за підсумками наради з Лукашенком. За його словами, рішення пов’язане з “спробами політизувати ряд інфраструктурних, міжрегіональних проектів в рамках цієї ініціативи”.
Масові акції протесту і страйки проти фальсифікації підсумків президентських виборів тривають в Білорусі вже понад сто днів з дня голосування 9 серпня. За даними ЦВК, перемогу з результатом понад 80 відсотків голосів здобув Олександр Лукашенко, правлячий республікою з 1994 року. Опозиція і головна суперниця Лукашенко на виборах Світлана Тіхановська заявляють про фальсифікації підсумків голосування. У цьому переконані і громадяни, які відстоюють свою позицію під час мирних виступів, які жорстко присікаються ОМОНом і спецназом. Відносно демонстрантів співробітники правоохоронних органів неодноразово проявляли безпрецедентну жорстокість.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінськ у відповідь розширив санкції проти ЄС і Канади
У жовтні ЄС ввів санкції щодо 40 чиновників з Білорусі за фальсифікацію виборів і репресії проти учасників протестів. Серед них — глава МВС Білорусі і його заступники, а також весь склад ЦВК. На початку листопада штрафні заходи були розширені, в чорному списку опинився правитель Білорусі Олександр Лукашенко, його син Віктор, прес-секретар Наталія Ейсмонт, глава його адміністрації Ігор Сергієнко, глави КДБ і Слідчого комітету Білорусі Іван Тертелю і Іван Носкевіч і ще дев’ять чоловік.