“Інституційний аудит здійснюватиме Державна служба якості освіти та її територіальні органи. Він замінить дискредитовану атестацію, яка давно не відповідала ні потребам шкіл, ні системи освіти, а перетворилася на репресивно-контролюючу машину, яка лише примножувала папери. Роботу закладу оцінюватиме окремо створена експертна група. До її складу входитимуть освітяни, що мають досвід роботи у школі не менше 5 років, вищу педагогічну освіту або вищу кваліфікаційну категорію, а також пройшли спеціальне навчання”, — повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
У МОН додали, в експертній групі має бути не більше 12, але не менше 3 членів. До її роботи можуть долучити представників громадськості.
Також, при оцінюванні закладу також враховуватимуть думки учасників освітнього процесу. Тому окрім спостережень за освітньою діяльністю та відвідування навчальних занять, експертна група може проводити опитування серед педпрацівників, а також учнів та батьків.
Передбачено, що інституційний аудит здійснюватиметься за 4 напрямами:
• освітнє середовище закладу;
• система оцінювання здобувачів освіти;
• педагогічна діяльність педпрацівників закладу;
• управлінські процеси закладу.
“На підставі звіту про проведення аудиту, що включатиме акт перевірки та підготовлені експертами аналітичні довідки, складатиметься висновок і рекомендації для школи. Результати оцінювання відображатимуть досягнення закладу та його потреби, а також визначатимуть рівень якості освітньої діяльності: перший — високий, другий — достатній, третій — вимагає покращення, четвертий — низький. У разі виявлення порушень Держслужба якості освіти надаватиме школі рекомендації та час для роботи над помилками — до 1 року. Якщо ж після визначеного терміну заклад не усуне виявлені негаразди, то ДСЯО, зокрема, зможе рекомендувати засновнику змінити керівника школи або ж взагалі реорганізувати заклад”, — пояснила Міністр.
Пілотувати процедуру проведення інституційного аудиту ДСЯО почне з травня 2019 року, а повномасштабно цей механізм перевірки запрацює з 2020 року.
Нагадаємо, обласні ради п’яти областей не розподілили кошти, тому знаходяться під загрозою зриву вчасних закупівель обладнання для першого класу Нової української школи.