Так, за його словами, управління арештованим майном можливе лише на основі однієї з двох підстав — або рішення слідчого судді чи суду, або згода самого власника активів.
На підставі рішення суду, АРМА здійснює управління активами шляхом або передачі активів в управління на підставі договору управління, або реалізації активів з подальшим розміщенням готівкових коштів на рахунках у державних банках до закінчення кримінального провадження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За рік в Україні наклали арешт на 3% знайдених АРМА об’єктів нерухомості
"Як свідчить аналіз роботи функції управління арештованим майном, з усіх переданих в управління АРМА активів понад 50% було передано в управління за договорами управління, приблизно 40% знаходиться на різних стадіях опрацювання, і лише трохи більше 1% було реалізовано“, — сказав він.
Янчук пояснив таку малу частку реалізованих активів тим, що в Україні передбачено “комерційну модель” управління арештованим майном. Вона означає, що управління має відбуватись таким чином, щоб максимально зберігати вартість арештованого майна, при цьому продаж можливий лише тоді, коли майно підпадає під певний перелік.
“Ми спробували виокремити найбільші активи, передані в управління управителем на підставі договорів управління. До них варто віднести конгресно-виставковий центр „Парковий“, 4 поверхи бізнес-центру „Гулівер“, дві теплоелектростанції (Новороздільська та Новояворівська — ред.) у Львівській області, Новоайдарівський зерновий елеватор на Луганщині, понад 100 об’єктів нерухомості у 18 обласних центрах України, які належать групі компаній „АІС“, Одеський ЦУМ та готель „Чорне море“ в місті Одесі”, — зазначив голова Нацагентства.
Як повідомляв УНН, у 2018 році Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) надіслало 81 запит до інших країн стосовно виявлення та розшуку активів у межах кримінальних проваджень.