“У кожній другій родині, яка перебуває у складних життєвих обставинах, є прояви насильства. Через пандемію ситуація погіршилася. Ми побачили зростання рівня домашнього насильства. Тільки за цей рік ми бачимо сплеск звернень з приводу насильства на 66%. Тому, домашнє насильство — це не просто біда і криза окремої сім’ї, це ризики у побудові соціального миру і благополуччя в суспільстві”, — сказала Марина Лазебна.
Вона зазначила, що насильство — це одне з найбільш систематичних і широко розповсюджених порушень прав людини, і що у боротьбі за безпеку людини, у тому числі — в родинному колі, першочергове завдання влади — ефективно протидіяти цьому явищу і зупинити так званий “біг поколінь по колу”.
“В умовах пандемії ми забезпечили безперебійну роботу спеціалізованих служб підтримки, зокрема мобільних бригад соціально — психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та притулків для постраждалих від домашнього насильства”, — додала міністр.
За її словами, серед першочергових завдань п’ятирічної комплексної Державної програми запобігання та протидії домашньому насильству, над якою завершує роботу Мінсоцполітики, є:
- формування у суспільстві нульової толерантності до насильства;
- захист та якісні спеціалізовані послуги для постраждалих осіб;
- притягнення до відповідальності кривдників;
- забезпечення сталості місцевих механізмів запобігання та протидії домашньому насильству.
Вказано, що протягом 2020 року було обліковано 197 звернень щодо вчинення домашнього насильства стосовно осіб з інвалідністю. 23 тис. осіб охоплено соціальними послугами з приводу домашнього насильства в центрах соціальних служб, 6977 сімей отримали психологічні послуги.
Нагадаємо, Генпрокурор України Ірина Венедіктова заявила, що через пандемію в Україні зріс рівень домашнього насильства.