Так, у платіжках мешканців столичних будинків, де встановлено будинковий теплолічильник, до оплати за жовтневі дні після підключення опалення та до дати зняття показань будинкового лічильника пораховані фактичні обсяги спожитої всім будинком теплоенергії в гігакалоріях (Гкал).
Розрахунок проводиться шляхом множення затвердженої в тарифі НКРЕКП вартості однієї гігакалорії тепла на кількість гігакалорій, які спожила квартира. Споживання квартири, в свою чергу, розраховується шляхом співвідношення загальної кількості теплоенергії, яку спожив будинок, і площі житлових приміщень у цьому будинку.
Дата зняття показань лічильника, обсяг спожитого всім будинком тепла та площа будинку вказані в жовтневих платіжках індивідуально для кожного будинку для максимальної відкритості та прозорості нарахувань. Таким чином, кияни самі можуть розраховувати суму до сплати за місяць, а також контролювати рівень енергоефективності будинку.
У тих будинках, де тепловий лічильник ще не встановлений, квитанції за тепло сформовані по нормативу з урахуванням температури навколишнього середовища та кількості діб надання послуги для кожного будинку.
Теплопостачальні компанії Києва прийняли рішення для будинків без лічильників — при розрахунку вартості опалення використовувати середній температурний показник усього місяця жовтня (+ 6,5°С), а не тільки показник за фактичний період надання послуги, коли середньодобова температура становила +3,6°С.
При цьому закладений у тариф прогнозний температурний показник становить +8,1°С. Сума до оплати в цьому випадку розрахована за формулою: площа (кв. м) х тариф х коефіцієнт (включає середньомісячну температуру та фактичну кількість днів надання послуги).