“З початку оголошення пандемії (13 березня) в столиці зареєстровано 3071 пацієнт з підтвердженим діагнозом COVID-19. В „опорних“ лікарнях за цей період стаціонарно проліковано 596 пацієнтів (19,6% від усіх захворівших киян)... 31 пацієнт (5% зі всіх, хто лікувався в стаціонарах) — хворий на цукровий діабет”, — повідомили в ДОЗ.
Зазначається водночас, що статистика смертності вища: 13 пацієнтів (19%) з 68 померлих — хворіли на цукровий діабет.
Невеликий відсоток діабетиків, що потребували стаціонарного лікування, у Департаменті пояснили тим, що в столиці “налагоджено чітку систему надання медичної допомоги таким хворим”.
“Ще в березні, щоб максимально обмежити відвідування хворими (особливо хронічними, з груп підвищеного ризику) консультативно-діагностичних центрів за Наказом Департаменту охорони здоров’я м. Києва організовано:
— дистанційне спостереження за станом їхнього здоров’я вузькими спеціалістами;
— в разі необхідності — відвідування лікарями таких пацієнтів вдома;
— за наявністю показів — вчасна госпіталізація;
— видача рецептів на ліки, що пацієнти приймають регулярно, родичам, близьким, соціальним працівникам або волонтерам, що доставляють хворим препарати додому”, — зазначили у ДОЗ.
Що не менш важливо, заради мінімізації відвідування медичних закладів пацієнтами з симптомами ГРВІ, Центрам первинної медико-санітарної допомоги було доручено забезпечити можливість оформлення “лікарняних” дистанційно.
“Вже кілька років до лікування діабету в столиці ми підходимо комплексно. Мало просто забезпечити хворих ліками. Важливо, щоб добре працювала система ранньої діагностики, профілактики ускладнень, застосовувались сучасні можливості лікування”, — зазначає директорка Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург.
Так, зазначили в ДОЗ, з 2018 року забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну здійснювалося шляхом реімбурсації. Завдяки цьому кожен хворий може отримувати саме показаний йому препарат, а компенсація вартості медикаментів відбувається за кошти як державного, так і міського бюджетів.
“Для раннього виявлення хвороби Київ налагодив систему починаючи з первинної ланки”, — зазначила Гінзбург.
Ще одним “столичним ноу-хау” у ДОЗ назвали кабінети діабетичної стопи, відкриті в консультативно-діагностичних центрах всіх районів Києва та оснащені обладнанням (васкулярні допплери, цифрові хроноамперметричні аналізатори, крісла хірургічні).
“Окремо столиця піклується про маленьких киян, хворих на цукровий діабет. Починаючи з 2018 року вперше ми закуповуємо інсулінові помпи для дітей. Це дозволяє їм жити нормальним життям, без вимірювання багато разів на день інсуліну. І помпи і витратні матеріали до них для родин безкоштовні”, — додала очільниця ДОЗ.
Повідомляється також, що для профілактики важких гіпоглікемій у дітей закуповується препарат “Глюкагон”. У дітей, які його отримують засіб, не зареєстровано випадків важкої гіпоглікемії, що потребувала б невідкладної допомоги та стаціонарного лікування.
Як писав УНН, раніше київський міський голова Віталій Кличко повідомив, що більшість з померлих від COVID-19 в столиці мали хронічні захворювання, найчастіше це цукровий діабет, гіпертонія та ожиріння.